Перейти до вмісту

Емба (річка)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Емба
Річка Емба на мапі Уральської області 1900 року
46°37′42″ пн. ш. 53°19′02″ сх. д. / 46.628333333333° пн. ш. 53.317222222222° сх. д. / 46.628333333333; 53.317222222222
Витікзахідні схили Мугоджар
• координати49°10′00″ пн. ш. 58°45′00″ сх. д. / 49.1667° пн. ш. 58.75° сх. д. / 49.1667; 58.75
ГирлоКаспійське море
• координати46°45′00″ пн. ш. 53°10′00″ сх. д. / 46.75° пн. ш. 53.1667° сх. д. / 46.75; 53.1667
БасейнКаспійське море
Країни: Казахстан[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Прирічкові країни:Казахстан Казахстан
РегіонАктюбінська область Редагувати інформацію у Вікіданих
Довжина712 км
Площа басейну:40 400 км²
Середньорічний стік17,5±0,001 м³/с
Водойми в русліКаспійське море Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Емба — річка в Актюбінській і Атирауській областях Казахстану. Довжина — 712 км (під час повені), площа басейну — 40 400 км². Витік на західних схилах Мугоджар, тече по Підуральському плато і Прикаспійській низовині. Втрачається серед солоних приморських боліт (сорів), в повноводні роки дотікає до Каспійського моря. Живлення переважно снігове. Основний стік у квітні — травні, в решти пори року часто пересихає, розбиваючись на окремі плеса. Вода сильно мінералізована: у верхів'ї від 150—200 міліграм/л — навесні, до 800 міліграм/л — влітку; у нижній течії 1500—2000 міліграм/л — навесні і 3000—5000 міліграм/л — влітку. Головні притоки, течія яких також сезонна: Темір (права) і Атсакси (ліва). У середній і нижній течії Емби здійснюється видобуток нафти і газу (Північно-Каспійська нафтогазоносна область).

По річці проходить умовна межа між Європою і Азією (інший варіант — по річці Урал).

Із книги А.Соколова «Гідрографія СРСР» (1954)

[ред. | ред. код]

Сточище Емби розташоване в області степів і напівпустель. У своїй верхній частині воно являє собою розсічене ерозією крейдяне плато, в нижній — річка тече в Прикаспійській низовині, яка має ледве помітний ухил в сторону моря. Приблизно за 20 км від моря річка утворює дельту з трьома найголовнішими гирлами: Кара-Узяк, Киян і Кулок.

Емба украй бідна водою. Живлення її відбувається майже виключно за рахунок танення снігу. Навесні вона багатоводна, а влітку розпадається на ряд роз'єднаних плесових ділянок із стоячою водою. Води Емби у весняний час містять велику кількість наносів. Після дощів річка несе абсолютно каламутну, брудно-молочного кольору воду.

Походження назви

[ред. | ред. код]

В казахській мові Емба має два варіанти назви каз. Ембі і каз. Жем. Тоді як, перший є офіційним, але мало споживаним, другий — уживається локально частіше. Ембі походить від туркменського (огузького) (чиї племена кочували в краї до XVII—XVIII сторіч). Yem boyı буквально переводиться, як долина прожитку або долина здоров'я. У казахську мову це слово потрапило як з редукцією голосних (y) embi (початкове е вимовляється як дифтонг ye), так і у вигляді перекладу Jem (Жем) із значенням прожиток.

Від назви річки походить назва ногайців-джамбайлукців, що кочували в XVIII—XIX сторіччях на Кубані і Північному Причорномор'ї.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Из книги А.Соколова «Гидрография СССР» (1954) (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. GEOnet Names Server — 2018.