Емерик Прессбургер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Емерік Пресбургер)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Емерик Прессбургер
англ. Emeric Pressburger
Ім'я при народженніІмре Йожеф Прессбургер угор. Pressburger Imre József
Дата народження5 грудня 1902(1902-12-05)
Місце народженняМішкольц, Австро-Угорщина
Дата смерті5 лютого 1988(1988-02-05) (85 років)
Місце смерті
ГромадянствоУгорщина Угорщина
Велика Британія Велика Британія
Професіякінорежисер, сценарист, продюсер
Alma materКарлів університет і Штутгартський університет
Роки активності19301972
IMDbID 0696247
Нагороди та премії
Оскар (1943)
Емерик Прессбургер у Вікісховищі

Е́мерик Пре́ссбургер (англ. Emeric Pressburger, справжні ім'я та прізвище — І́мре Йо́жеф Пре́ссбургер (угор. Pressburger Imre József); 5 грудня, 1902, Мішкольц, Австро-Угорщина — 5 лютого 1988, Сакстед, Велика Британія) — британський сценарист, кінорежисер і кінопродюсер угорського походження. Лауреат премія Оскар 1943 року за найкращий сценарій та низки інших фестивальних та професійних номінацій та кінонагород. З 17 його фільмів 16 зняті спільно з Майклом Павеллом: «Один з наших літаків не повернулося», «Питання життя і смерті», «Чорний нарцис», «Червоні черевички» та ін.

Біографія

[ред. | ред. код]

Імре Йожеф Прессбургер народився в сім'ї заможного єврея — керуючого маєтком[1]. Починав як журналіст, до 1933 року працював сценаристом на легендарній німецькій студії «Universum Film AG». Після приходу до влади фашистів емігрував до Лондона, де долучився до співтовариства угорських кінодіячів на чолі з Александром Кордою.

Період спільної роботи з Майклом Павеллом тривав у 1939—1956 роках. За назвою заснованої ними студії The Archers Павелла і Прессбургера прозвали «Лучниками»[en]. Багато з їхніх фільмів мали грандіозний успіх в англомовному світі, проте, не в самій Британії.

У титрах Павелл і Прессбургер, як правило, були вказані і як режисери, і як продюсери, і як сценаристи, проте фактично за режисуру відповідав Павелл, а Прессбургер вирішував організаційні питання — писав сценарії, продюсував фільми, опікувався монтажем, підбирав музичний супровід.

Після розпуску «Лучників» Прессбургер зосередився на письменстві. За одним з його романів Фред Циннеманн зняв у 1964 році гучний фільм «Побач коня блідого».

Слідами Емерика Прессбургера пішли його онуки — Ендрю Макдональд, продюсер стрічки «На голці», і Кевін Макдональд, режисер фільму «Останній король Шотландії».

У списку ста найкращих британських фільмів за версією Британського кіноінституту Емерику Прессбургеру належать чотири фільми, зняті у співавторстві з М. Павеллом[2].

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Режисер, сценарист і продюсер

* Жирним шрифтом виділені фільми, зрежисовані у співавторстві з Майклом Павеллом

Сценарист
  • 1930 : Велике бажання / Die große Sehnsucht
  • 1930 : Прощаниня / Abschied
  • 1931 : Відраза / Das Ekel
  • 1931 : Невелика авантюра / Der kleine Seitensprung
  • 1931 : Еміль і сищики / Emil und die Detektive (у титрах не вказаний)
  • 1931 : Ронні / Ronny
  • 1932 : Невеликий розрив / Le petit écart
  • 1932 : Прекрасна пригода / Das schöne Abenteuer
  • 1932 : Туга 202 / Sehnsucht 202
  • 1932 : Один з нас / Eine von uns (у титрах не вказаний)
  • 1932 : Дівчинка і мільйон / Une jeune fille et un million
  • 1932 : Прекрасна авантюра / La belle aventure
  • 1932 : Старий покруч / A vén gazember
  • 1933 : Дитя, я з нетерпінням чекаю твого приходу / Kind, ich freu' mich auf Dein Kommen (у титрах не вказаний)
  • 1934 : Інкогніто / Incognito
  • 1934 : Моє серце плаче за вами / Mein Herz ruft nach dir
  • 1934 : Моє серце кличе тебе / Mon coeur t'appelle (у титрах не вказаний)
  • 1934 : Мільйон мисливців / Milyon avcilari
  • 1935 : Мосьє Сен-Жене / Monsieur Sans-Gêne
  • 1935 : Абдул проклятий / Abdul the Damned (у титрах не вказаний)
  • 1936 : Паризьке життя / La vie parisienne
  • 1936 : Очима Заходу / Razumov: Sous les yeux d'occident (у титрах не вказаний)
  • 1936 : Порт-Артур / Port-Arthur (у титрах не вказаний)
  • 1937 : Великий бар'єр / The Great Barrier (у титрах не вказаний)
  • 1939 : Шпигун у чорному / The Spy in Black
  • 1939 : Тиха битва / The Silent Battle (у титрах не вказаний)
  • 1940 : Шпигун на день / Spy for a Day
  • 1941 : Атлантичний паром / Atlantic Ferry
  • 1941 : 49-а паралель / 49th Parallel
  • 1942 : Персні на її пальцях / Rings on Her Fingers (у титрах не вказаний)
  • 1942 : Порушення обіцянки / Breach of Promise
  • 1947 : Кінець річки / The End of the River (у титрах не вказаний)
  • 1950-57 : Роберт Монтгомері представляє Robert Montgomery Presents (т/с)
  • 1965 : Операція «Арбалет» / Operation Crossbow
  • 1966 : Дивна компанія / They're a Weird Mob
  • 1972 : Хлопчик, який став жовтим / The Boy Who Turned Yellow
Продюсер
  • 1943 : Срібний флот / The Silver Fleet (у титрах не вказаний)
  • 1947 : Кінець річки / The End of the River
  • 1957 : Диво в Сохо / Miracle in Soho
  • 1972 : Хлопчик, який став жовтим / The Boy Who Turned Yellow

Визнання

[ред. | ред. код]
Нагороди та номінації Емерика Прессбургера[3]
Рік Категорія Фільм Результат
Венеційський міжнародний кінофестиваль
1948 Великий міжнародний приз Червоні черевички (спільно з Майклом Павеллом) Номінація
1949 Золотий лев Доблесний Пімпернал (спільно з Майклом Павеллом) Номінація
1950 Той, що пішов на землю (спільно з Майклом Павеллом) Номінація
Премія «Оскар»
1943 Найкращий сценарій Один з наших літаків не повернувся (спільно з Майклом Павеллом) Номінація
49-а паралель Перемога
1949 Червоні черевички Номінація
Спільнота кінокритиків Нью-Йорка
1946 Найкращий режисер (спільно з Майклом Павеллом) Сходи в небо 3-є місце
Премія «Боділ»
1948 Найкращий європейський фільм Сходи в небо (спільно з Майклом Павеллом) Перемога
Берлінський міжнародний кінофестиваль
1951 Срібний ведмідь за найкращу музику Казки Гоффмана (спільно з Майклом Павеллом) Перемога
Каннський міжнародний кінофестиваль
1951 Гран-прі фестивалю Казки Гоффмана (спільно з Майклом Павеллом) Номінація
Премія BAFTA
1957 Найкращий британський сценарій Битва біля Ла-Плати (спільно з Майклом Павеллом) Номінація
1957 Стипендія Академії Перемога
Премія Британського кіноінституту
1983 Премія за досягнення Перемога
Лондонське коло кінокритиків
1986 Спеціальна премія за досягнення (спільно з Майклом Павеллом) Перемога

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. «350 years: Variety Club colour supplement.» Jewish Chronicle, 15 December 2006, pp. 28–29.
  2. BBC. 23 September 1999. Entertainment: Best 100 British films — full list. [Архівовано 6 серпня 2017 у Wayback Machine.] Процитовано 30 січня 2014.
  3. Нагороди та номінації Емерика Прессбургера на сайті IMDb (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]