Координати: 48°06′15″ пн. ш. 20°47′29″ сх. д. / 48.10417° пн. ш. 20.79139° сх. д. / 48.10417; 20.79139

Мішкольц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мішкольц
Miskolc
Герб Прапор
Герб Прапор
Мішкольц
Мішкольц
Основні дані
Країна Угорщина Угорщина
Медьє Боршод-Абауй-Земплен
Регіон Північна Угорщина
Населення 154 521 (2019) ▼
Площа 236,68 км²
Густота населення 756 осіб/км²
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Поштові індекси 3500–3549
Телефонний код +36-46
Географічні координати 48°06′15″ пн. ш. 20°47′29″ сх. д. / 48.10417° пн. ш. 20.79139° сх. д. / 48.10417; 20.79139
Висота над рівнем моря 130 м
Місцева влада
Вебсторінка miskolc.hu
Мапа
Мішкольц (Угорщина)
Мішкольц
Мішкольц
Мапа

Мішкольц у Вікісховищі

Мішкольц [1][2][3] або Мишковець[4][5] (угор. Miskolc, чеськ. і словац. Miškovec) — одне з двох найбільших міст на північному сході Угорщини. Адміністративний центр медьє Боршод-Абауй-Земплен. Четверте після Будапешта, Дебрецена і Сегеда місто Угорщини за кількістю жителів, нараховує 154 521 осіб (2019). Мішкольц розташований на річці Шайо біля підніжжя гірського масиву Бюкк. Відоме в першу чергу як важливий промисловий центр.

Назва

[ред. | ред. код]

Походить від слов'янського імені Мишко (чеськ. і словац. Miško), одного із видів слов'янського чоловічого імені Михайло.[6][7] Пізніше назва набула угорського вигляду.

Найраніші згадки[8] міста:

  • que nunc vocatur Miscoucy (після 1200)
  • de Myschouch (1225)
  • de genere Myscouch (1230)
  • in Miscovcy (1245)

Географія і транспорт

[ред. | ред. код]
В центрі міста

Місто розташоване на річці Сінва поряд з місцем її впадіння в Шайо за 175 кілометрів на північний схід від Будапешта. Мішкольц пов'язаний з Будапештом автотрасою і залізничною магістраллю. Звичайні залізничні потяги покривають відстань між містами за 2-2,5 години; швидкісні експреси за 1 годину 40 хвилин. Залізниці ведуть з міста також у бік словацького м. Кошиці і Ньїредьгази, автомобільні дороги — на Кошиці та Дебрецен.

Міський транспорт представлений 45 автобусними лініями і двома трамвайними.

Поруч з містом є невеликий аеропорт, проте для перевезення пасажирів він не використовується.

Клімат

[ред. | ред. код]

Мішкольц розташований у зоні континентального клімату, котра характеризується прохолодним літом. Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 20 °C (68 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою -3.3 °С (26 °F).[9]


Клімат Мішкольца
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 12 12 21 27 30 32 36 38 32 27 17 12 38
Середній максимум, °C 0 0 7 15 20 25 26 26 22 15 7 3 14
Середня температура, °C −2 −3 2 9 13 18 19 19 15 9 3 1 8
Середній мінімум, °C −5 −6 −2 3 7 12 13 13 8 4 0 −1 3
Абсолютний мінімум, °C −26 −25 −13 −7 −1 0 6 7 1 −3 −12 −16 −26
Норма опадів, мм 20 30 20 40 70 90 60 60 20 30 30 40 560
Джерело: Weatherbase

Історія

[ред. | ред. код]

Поселення на місці Мішкольца існує з часів палеоліту, розкопки показали, що люди тут жили вже 70 000 років тому (на пагорбі Аваш де знаходиться Селетська печера, у якій жили давні люди, дала назва селетської культури). До римського завоювання тут жили кельтські племена, після розпаду імперії регіон розділив долю території всієї сучасної Угорщини — його населяли гуни, авари, слов'яни, а з кінця IX століття з'явились угорці.

В 1364 році король Лайош (Угорський)[10] дарували Мішкольцу статус міста. У час його правління побудовано фортецю Діошдьєр, що розташовувалася біля Мішкольца, а нині перебуває в межах міста.

В 1544 році Мішкольц спалили турки, повністю місто звільнили лише наприкінці XVII століття австрійці. На початку XVIII століття Мішкольц став одним з центрів антигабсбурзької боротьби під керівництвом Ференца Ракоці. В 1707 році імперські війська взяли місто, знову спалили його вщент і підірвали стіни фортеці.

За «Етнографічною картою Австрійської монархії» 1855 року Карла Черніга дана територія була заселена змішаним угорсько-словацько-русинським населенням.

У XVIII—XIX столітті місто поступово відновлювалося і розвивалося. В цей період місто також стало індустріалізованим, перші печі для виплавки чавуну тут були побудовані в 1770-ті роки. До початку XX століття місто стало одним з найважливіших індустріальних центрів Угорщини та центром металургії і важкого машинобудування країни.

Після краху соціалізму в 1990-ті роки промисловість міста поглинула важка і затяжна криза, яка і до цих пір не подолана. Криза призвела до відпливу працездатного населення з міста і, як наслідок, до різкого скорочення чисельності населення з 211 000 осіб у 1985 році до 178 тисяч у 2004.

Економіка

[ред. | ред. код]

В 80-х роках XX століття близько 2/3 населення міста працювало в металургії і важкому машинобудуванні. Економічна криза призвела до закриття в кінці XX століття більшості з них, що спричинило масове безробіття. До середини першої декади XXI століття криза була, в основному, подолана за рахунок розвитку малого бізнесу, а також реконструкції старих соціалістичних підприємств на сучасній основі.

Культура

[ред. | ред. код]

Спорт

[ред. | ред. код]

В Мішкольці базується футбольний клуб «Діошдьйор» (також був відомий як ВТК). В 1979 році він став бронзовим призером національної першості, двічі, в 1977 і 1980 роках вигравав кубок країни. Чемпіонат 2006/2007 року закінчив на 9 місці.

У 2009 році Мішкольц проводив чемпіонат світу зі спортивного орієнтування.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
  • Фортеця Діошдьйор і пам'ятник королю Лайошу
    Фортеця Діошдьйор і пам'ятник королю Лайошу
  • Католицький храм
    Католицький храм
  • Національний театр
    Національний театр
  • Купальні у Мішкольці
    Купальні у Мішкольці
  • Ратушна площа. Центр старого міста — типовий зразок угорського Старого міста з забудовою XVIII—XIX століть.
  • Національний театр Мішкольца. Будівля побудована в стилі класицизму в 1856 році. Щорічно в театрі проводиться відомий оперний фестиваль.
  • Кальвіністська церква. Знаходиться біля підніжжя пагорба Аваш. Побудована в готичному стилі в 1410 році, в XVII столітті перебудована. Унікальний дерев'яний інтер'єр.
  • Грецька православна церква. Збудована грецькими купцями в кінці XVIII століття в стилі пізнього бароко. Головна визначна пам'ятка церкви — знаменитий іконостас (1783). Висота іконостасу — 16 метрів — що робить його найбільшим у Центральній Європі.
  • Парафіяльна католицька церква. Парафіяльна католицька церква побудована в стилі бароко в XVIII столітті. Освячена на честь святих апостолів Петра і Павла, однак часто неофіційно називається церква Міндсенті, оскільки розташована на площі, що носить ім'я кардинала Йожефа Міндсенті.
  • Фортеця Діошдьєр. Побудована в XIII столітті, в XVI столітті була розорена турками, а в 1706 році руйнування фортеці довершили імператорські війська, які боролися з Антигабсбурзькими повстанцями. В 1950-ті роки фортеця частково відреставрована.
  • Купальня. Купальня складається з відкритих майданчиків, ряду термальних басейнів і водяних печер.

Відомі уродженці

[ред. | ред. код]
  • Іштван Чуйяк з Мішкольца угор. Miskolczi Csulyak István (1575—1646) — угорський поет
  • Габор Дойко (1769—1796) — угорський поет.
  • Андрей Шагуна (1808—1873) — румунський богослов, церковний діяч.
  • Емерик Прессбургер (1902—1988) — британський сценарист, кінорежисер і кінопродюсер угорського походження
  • Мате Камараш (нар. 1976) — угорський актор, музикант.
  • Петер Якаб (* 1980) — угорський політик.
  • Holdviola — відома угорська поп-група

Міста-побратими

[ред. | ред. код]

Міста-партнери

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Угорщина [Архівовано 6 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. ↑ Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. ISBN 966-631-546-7
  3. ↑ Довідковий атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с. ISBN 978-966-475-507-5
  4. ↑ Exonymá obcí (PDF) (словац.). Братислава: Úrad geodézie, kartografie a katastra Slovenskej republiky. 2011.
  5. ↑ Internetová jazyková příručka – Miškovec. prirucka.ujc.cas.cz (чес.). Процитовано 26 травня 2023.
  6. ↑ Monika, Tihányiová (2013). Niekoľko poznámok k šľachtickému rodu Miškovcov (PDF). Verbum Historiae (словац.). Univerzita Komenského (2): 20. ISSN 1339-4053.
  7. ↑ Varsik, Branislav (1977). Osídlenie košickej kotliny III (словац.). Bratislava: Slovenská akadémia vied. с. 415.
  8. ↑ Varsik, Branislav (1977). Osídlenie košickej kotliny III (словац.). Bratislava: Slovenská akadémia vied. с. 415.
  9. ↑ Клімат Мішкольца. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 22 липня 2016.
  10. ↑ В угорській історіографії має прізвисько «Великий».

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мішкольц


 
Найбільші міста Угорщини
[Дані офіційного перепису 2007 року]
№ Назва Медьє Населення № Назва Медьє Населення
Будапешт
Будапешт
Дебрецен
Дебрецен 		1 Будапешт Будапешт 1 696 128 11 Сольнок Яс-Надькун-Сольнок 75 474 Мішкольц
Мішкольц
Сегед
Сегед
2 Дебрецен Гайду-Бігар 204 124 12 Татабанья Комаром-Естергом 70 541
3 Мішкольц Боршод-Абауй-Земплен 172 637 13 Капошвар Шомодь 67 746
4 Сегед Чонград 164 883 14 Бекешчаба Бекеш 67 746
5 Печ Бараня 156 649 15 Ерд Пешт 62 408
6 Дьйор Дьйор-Мошон-Шопрон 128 265 16 Веспрем Веспрем 62 023
7 Ньїредьгаза Саболч-Сатмар-Берег 116 298 17 Залаегерсег Зала 61 898
8 Кечкемет Бач-Кішкун 109 847 18 Шопрон Дьйор-Мошон-Шопрон 57 210
9 Секешфегервар Феєр 109 600 19 Егер Гевеш 56 647
10 Сомбатгей Ваш 79 534 20 Надьканіжа Зала 50 823
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мішкольц&oldid=41697968