Еммануель Жуан

Еммануель Жуан
фр. Emmanuel Jouanne
Народився	1960[…] Кан
Помер	6 лютого 2008(2008-02-06) Пюї-де-Дом, Овернь
Країна	Франція
Діяльність	письменник, письменник наукової фантастики
Alma mater	Університет Кан-Нормандія

Еммануель Жуан (фр. Emmanuel Jouanne; 1960—2008) — французький письменник-фантаст, який двічі отримував премію Жозефа Роні-старшого. Його перший роман побачив світ у 1982 році. Він співпрацював з Івом Фреміоном у серії політичної фантастики та був членом групи письменників під назвою «Ліміте». Еммануель Жуан також перекладав французькою мовою твори Рафаеля Лафферті та Філіпа К. Діка.

Біографія

Після навчання в Каннському університеті почав писати та надсилав свої тексти до журналу «Minuit», що видавався видавництвом «Editions de Minuit». З 1979 року публікував численні оповідання в журналах Fiction, Univers, Garichankar, SF & Quotidien та антології Рішара Комбалло.

Його перший роман «Уявні дами» вийшов у видавництві Denoël у 1982 році у збірці «Присутність майбутнього». Він здобув премію «Рожеве сонце». 1983 року з'явився Nuage, який опублікував Робер Лаффон у збірці «Ailleurs et Demain» та який здобув премію Galaxie у 1988 році. 1984 року «Ісі-бас» знову став лауреатом премії «Рожеве сонце». Він почав перекладати англосаксонських авторів, таких як Філіп К. Дік, Рафаель Алоїз Лаферті та Джек Вомак.

З погляду теорії та естетики Еммануель Жуан був одним із головних авторів, яких у той час називали «неоформалістами» або, більш принизливо, «літераторами», для яких робота над формою йшла пліч-о-пліч із сюрреалістичними, а не науково-фантастичними дослідженнями, і для яких збірка Présence du futur стала медійною вітриною.

У 1986 році він заснував групу «Limite», групу молодих авторів, до якої увійшли Жак Барбері, Франсіс Бертело, Ліонель Еврар, Еммануель Жуан, Фредерік Серва, Жан-П'єр Верне та Антуан Володін. Вони опублікували збірку оповідань Malgré le monde, в якій жоден з текстів не був підписаний. Ліміт повстав з попелу наприкінці 2006 року.

Він також розпочав анархістську детективну серію з Івом Фреміоном, радянським письменником, у 1986 році, перший том якої (Tuez un salaud) вони написали під колективним псевдонімом Полковник Дурруті. Він також розпочав науково-фантастичний цикл «Земля», з якого було опубліковано лише першу і другу фази, Le Rêveur de chats (1988) і La Trajectoire de la taupe (1989). 1999 року він опублікував роман для молоді L'Inconnu de la ruelle про бездомного чоловіка.

Бібліографія

• (1982) Damiers imaginaires
• (1983) Nuage
• (1984) Ici-bas
• (1985) Dites-le avec des mots
• (1986) Tuez un salaud
• (1987) Cruautés
• (1987)Le Rat débile et les rats méchants
• (1987) C'est la danse des connards
• (1987) Two novelettes in Malgré le monde
• (1988) L'Âge de fer
• (1988) Rêve de chair
• (1988) Le Rêveur de chats
• (1989) La Trajectoire de la taupe
• (1995) L'Hiver, aller et retour
• (1997) Berlin l'enchanteur
• (1998) Kalachnikov
• (1999) L'Inconnu de la ruelle