Еміль Аудеро
Еміль Аудеро | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 18 січня 1997 (27 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Матарам, Індонезія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 192 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 81 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Італія | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | воротар | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поточний клуб | «Комо» | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Номер | 1 | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
2008—2016 | «Ювентус» | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну |
Еміль Аудеро (італ. Emil Audero, нар. 18 січня 1997, Матарам) — італійський футболіст, воротар клубу «Комо».
Народився 18 січня 1997 року в місті Матарам, Індонезія в родині індонезійця Еді Мульяді та італійки Антонелли Аудеро. Коли Емілю був один рік, сім'я переїхала на батьківщину матері в італійське місто Кум'яна, що знаходиться неподалік від Турина[1]. У 2008 році 11-річного Еміля помітив Мікеланджело Рампулла і привів його в академію «Ювентуса». У складі Прімавері Аудеро дійшов до фіналу молодіжного чемпіонату Італії, де команда програла «Ромі» у серії післяматчевих пенальті[1][2][3].
Перший виклик до основної команди Аудеро отримав 30 листопада 2014 року. У 2015 році після досягнення 18-річного віку Еміль уклав перший професійний контракт. У 2016 році бразильський воротар Рубінью покинув «Ювентус» і Аудеро став третім воротарем клубу. Дебют молодого воротаря відбувся в останньому матчі Серії А сезону 2016/217, в якому «б'янконері» здобули перемогу над Болоньєю з рахунком 2:1.[1][4][5]
Втім цей матч так і залишився єдиним для Аудеро за рідну команду, оскільки вже 8 липня 2017 року він був відданий в оренду в клуб другого дивізіону «Венеція»[6]. Там Еміль відразу став основним голкіпером команди, зігравши у 35 іграх чемпіонату, в яких провів 13 «сухих» ігор[7], ставши одним з найкращих воротарів турніру.
Після цього гравця було віддано в оренду в клуб вищого дивізіону «Сампдорію»[8], де молодий воротар теж відразу став основним, через що у лютому 2019 року клуб викупив гравця за 20 млн. євро[9][10]. Загалом за п'ять років відіграв за генуезький клуб 169 матчів у всіх турнірах.
За результатами сезону 2022/23 «Сампдорія» посіла останнє місце в Серії A і вибула до другого італійського дивізіону. Воротар знайшов варіант продовження виступів в «еліті», перейшовши 10 серпня 2023 року на правах оренди з правом викупу до «Інтернаціонале».
В липні 2024 року Аудеро перейшов до складу новачка Серії А «Комо», з яким підписав контракт на чотири роки.[11]
2012 року дебютував у складі юнацької збірної Італії, взяв участь у 22 іграх на юнацькому рівні, пропустивши 12 голів. З командою до 17 років брав участь в юнацькому чемпіонаті Європи 2013 року, де не зіграв жодного матчу, а італійці стали срібними призерами змагання.
З 2016 року залучався до складу молодіжної збірної Італії, у складі якої поїхав на домашній молодіжний чемпіонат Європи 2019 року[12].
Оскільки Еміль народився в Індонезії, і поки не брав участі в матчах національних збірних, він може в подальшому виступати як за збірну Італії, так і за збірну Індонезії.
- Станом на 10 серпня 2023
Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
2016–17 | «Ювентус» | A | 1 | -1 | КІ | 0 | -0 | ЛЧ | 0 | -0 | СІ | 0 | -0 | 1 | -1 |
2017–18 | «Венеція» | B | 35+3[13] | -37 + -2[13] | КІ | 1 | -2 | - | - | - | - | - | - | 39 | -41 |
2018–19 | «Сампдорія» | A | 36 | -51 | КІ | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 37 | -51 |
2019–20 | A | 36 | -60 | КІ | 2 | -3 | - | - | - | - | - | - | 38 | -63 | |
2020–21 | A | 37 | -53 | КІ | 1 | -3 | - | - | - | - | - | - | 38 | -56 | |
2021–22 | A | 29 | -48 | КІ | 1 | -2 | - | - | - | - | - | - | 30 | -50 | |
2022–23 | A | 25 | -39 | КІ | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 26 | -39 | |
Усього за «Сампдорію» | 163 | -251 | 6 | -8 | - | - | - | - | 169 | -259 | |||||
2023–24 | «Інтернаціонале» | A | 0 | 0 | КІ | 0 | 0 | ЛЧ | 0 | 0 | СІ | 0 | 0 | 0 | 0 |
Усього за кар'єру | 202 | -291 | 7 | -10 | 0 | 0 | 0 | 0 | 209 | -301 |
Дата | Місто | Господарі | Результат | Гості | Турнір | Голи | Примітки |
---|---|---|---|---|---|---|---|
4-9-2017 | Читаделла | Італія | 4 – 1 | Словенія | Товариський матч | -1 | 70' |
10-10-2017 | Феррара | Італія | 4 – 0 | Марокко | Товариський матч | - | |
14-11-2017 | Фрозіноне | Італія | 3 – 2 | Росія | Товариський матч | -1 | 45' |
27-3-2018 | Новий Сад | Сербія | 0 – 1 | Італія | Товариський матч | - | |
6-9-2018 | Дунайська Стреда | Словаччина | 3 – 0 | Італія | Товариський матч | -3 | |
11-9-2018 | Кальярі | Італія | 3 – 1 | Албанія | Товариський матч | -1 | |
15-10-2018 | Віченца | Італія | 2 – 0 | Туніс | Товариський матч | - | |
15-11-2018 | Феррара | Італія | 1 – 2 | Англія | Товариський матч | -2 | |
19-11-2018 | Реджо-нель-Емілія | Італія | 1 – 2 | Німеччина | Товариський матч | -2 | |
21-3-2019 | Трієст | Італія | 0 – 0 | Австрія | Товариський матч | - | |
Усього | Матчів | 10 | Голів | -10 |
- Чемпіон Італії (2):
- Володар Кубка Італії (1):
- Володар Суперкубка Італії з футболу (1):
- ↑ а б в Francesco Oddi (26 травня 2017). Juventus, Allegri lancia Audero: a Bologna esordio per il terzo portiere. La Gazzetta dello Sport (італ.). Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 11 червня 2017.
- ↑ Calendario e Risultati | Stagione 2015-16 | Finale | Lega Serie A. www.legaseriea.it. Архів оригіналу за 1 липня 2017. Процитовано 10 червня 2017.
- ↑ Roma Primavera campione d'italia: battuta la Juventus ai rigori. Forzaroma.info (італ.). 4 червня 2016. Процитовано 11 червня 2017.
- ↑ «Болонья» 1 - 2 «Ювентус». Коментарі Алегрі, Кіна, Аудеро, Барцальи. forzajuve.ru. 28 травня 2017. Архів оригіналу за 6 червня 2017. Процитовано 11 червня 2017.
- ↑ Аудеро: «Невимовні емоції». www.juventus.sportland24.ru/accessdate=2017-06-11.[недоступне посилання з серпня 2019]
- ↑ UFFICIALE - Audero in prestito al Venezia (Italian) . tuttojuve.com. 8 липня 2017. Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 8 липня 2017.
- ↑ Matteo Moretto (23 ottobre 2017). Anche Inzaghi ha il suo 'Buffon'. Audero si racconta: dalla Juve al sogno A col Venezia.
- ↑ Audero on loan to Sampdoria. Архів оригіналу за 6 лютого 2019. Процитовано 17 липня 2018.
- ↑ Tommaso Bonan (30 січня 2019). UFFICIALE: Audero è tutto della Sampdoria. Le nuove cifre dell'affare (Italian) . tuttomercatoweb.com. Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 30 січня 2019.
- ↑ Juve, un'altra plusvalenza. La Sampdoria riscatta Audero: 20 milioni (Italian) . La Gazzetta dello Sport. 26 лютого 2019. Архів оригіналу за 27 лютого 2019. Процитовано 9 березня 2019.
- ↑ https://comofootball.com/en/como-1907-sign-sampdoria-goalkeeper-emil-audero/
- ↑ Europei Under 21, i 23 convocati del c.t. Di Biagio. Процитовано 6 червня 2019.
- ↑ а б Плей-оф
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Еміль Аудеро на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Еміль Аудеро на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Еміль Аудеро на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
- Статистика на сайті www.tuttocalciatori.net [Архівовано 21 липня 2019 у Wayback Machine.] (італ.)
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |