Еміль Омерт

Еміль Омерт
Еміль Омерт
Народився	15 січня 1918; Рен-Грабфельд, Нижня Франконія
Помер	24 квітня 1944 (26 років); Фінта, Димбовіца, Румунія; ·загиблий у бою
Країна	Німецький Райх
Діяльність	військовий льотчик
Учасник	Друга світова війна
Військове звання	Гауптман
Нагороди
Нагрудний знак пілота	Почесний Кубок Люфтваффе
	; ; ;

Еміль Омерт (нім. Emil Omert; 1 січня 1918, Рен-Грабфельд, Німецька імперія — 24 квітня 1944, Фінта, Румунське королівство) — німецький льотчик-ас винищувальної авіації, гауптман люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

Закінчив авіаційне училище і був зарахований в 2-у винищувальну ескадру. На початку 1941 переведений в 3-ю групу 77-ї винищувальної ескадри. Першу перемогу здобув під час Балканської кампанії 6 квітня 1941 року, збивши югославський винищувач. Учасник боїв над Критом та Німецько-радянської війни. 26 липня 1941 року на південній ділянці фронту збив 5 радянських бомбардувальників. Збивши 23 жовтня 1941 року 2 І-16, довів число своїх перемог до 34. З листопада 1942 року воював в Тунісі, а потім над Сицилією та в Південній Італії, з листопада 1943 року — в Румунії. З 3 квітня 1944 року — командир 3-ї групи 77-ї винищувальної ескадри. 24 квітня 1944 року літак Омерта був підбитий. Він встиг катапультуватись, але потім був розстріляний у повітрі американськими винищувачами.

Всього за час бойових дій здійснив 675 бойових вильотів і збив 70 літаків; окрім цього, він здійснив 125 вильотів проти наземних цілей і знищив на землі ще 25 літаків та потопив радянський торпедний катер.

Нагороди

Нагрудний знак пілота
Залізний хрест 2-го і 1-го класу
Орден «Доблесний авіатор», лицарський хрест з мечами (11 жовтня 1941) — «за 118 бойових вильотів і 11 збитих літаків.»^[1]
Почесний Кубок Люфтваффе (25 січня 1942)
Лицарський хрест Залізного хреста (19 березня 1942) — за 40 перемог.
Німецький хрест в золоті (17 лютого 1943)
Авіаційна планка винищувача в золоті

Література

Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
OBERMAIER, E., Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe, Hoffmann, 1989.

Примітки

↑ Decretul Regal nr. 2.836 din 11 octombrie 1941 pentru conferirea de decorațiuni, publicat în Monitorul Oficial, anul CIX, nr. 249 din 20 octombrie 1941, partea I-a, p. 6.420.

[1] Decretul Regal nr. 2.836 din 11 octombrie 1941 pentru conferirea de decorațiuni, publicat în Monitorul Oficial, anul CIX, nr. 249 din 20 octombrie 1941, partea I-a, p. 6.420.

[1]