Перейти до вмісту

Еміль Преторіус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Еміль Преторіус
Народився21 червня 1883(1883-06-21)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Майнц, Німецька імперія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер27 січня 1973(1973-01-27)[1][2][…] (89 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Мюнхен, Німеччина[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняБогенхаузенський цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Німеччина[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьсценограф, політик, викладач університету, митець, ілюстратор, дизайнер, графік, художник, мистецтвознавець, правник Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьобразотворче мистецтво[5], мистецтвознавство[5], малярство[5], графіка[5], ілюструванняd[5], сценографія[5] і право[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовнімецька Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладKönigliche Kunstgewerbeschule Münchend Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНімецька академія мови і поезії і Баварська академія витончених мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1898[6] — 1973[6]
ПосадаMember of the Bavarian Senated і професор Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
IMDbID 7057413 Редагувати інформацію у Вікіданих
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Преторіус.

Емі́ль Прето́ріус (нім. Emil Preetorius; 21 червня 1883, Майнц — 27 січня 1973, Мюнхен) — німецький художник-графік, сценограф, мистецтвознавець, бібліофіл, педагог, державний діяч.

Біографічна довідка

[ред. | ред. код]

1901-06 вивчав право в Дармштадтському університеті.

У 1909 в Мюнхені разом з книгознавцем і художником Паулем Ренером заснував Школу илюстрації і книжкового діла.

З 1910 — керівник Мюнхенського училища книжкового діла, з 1926 — класів илюстрації і сценографії в мюнхенській Академії мистецтв, з 1928 — професор Мюнхенської Високої школи образотворчого мистецтва.

1948-53 міністр культурі Баварії.

1960-65 голова Товариства бібліофілів Німеччини, з 1965 член Міжнародної асоціації бібліографів в Парижі,

1953-68 президент Баварської Академії образотворчого мистецтва.

Створив илюстрації до творів А.фон Шаміссо «Петер Шлеміль» (1907), «Мій дядько Бенжамін» К. Тільє (1909), «Хромий біс» А. Лесажа (1910), «Тартарен із Тараскона» А. Доде (1913).

Також створив илюстрації до творів російських та українських авторів: І.Тургенева, Ф.Достоевського, М.Гоголя, О.Димова та інш.

Автор оригінальних екслібрисів (наприклад, Т. Манна).

З 1920 років також сценограф (опери Р. Вагнера, В. А. Моцарта та інш.).

Нагороджено «Гран-прі» на Міжнародної виставці друкованого діла і графіки BUGRA (Лейпциг, 1914).

Графічні твори Преторіуса мали вплив на мистецтво Г. Нарбута

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Gedanken zur Kunst. В., 1940.
  • Persische Miniaturen. Munch., 1958.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #118596225 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в Emil Preetorius
  3. ↑ а б в Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  4. ↑ Museum of Modern Art online collection
  5. ↑ а б в г д е ж Чеська національна авторитетна база даних
  6. ↑ а б RKDartists

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Еміль_Преторіус