Перейти до вмісту

Енде (художниця)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Енде
ісп. Ende Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася
невідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла11 століття Редагувати інформацію у Вікіданих
Леонське королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Леонське королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьілюстраторка рукописів, черниця Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності950[1] — 1000[1]

Енде (ісп. Ende; X ст — XI ст.) або Ен (ісп. En) — перша іспанська жінка-ілюмінатор рукописів, яка задокументувала свою роботу за допомогою напису: ENDE PINTRIX ET D(E)I AIUTRIX у колофоні Gerona Beatus[2]. Більшість інформації про неї зводиться до напису на її роботах, оскільки інших записів не було.[3] Час її життя невідомий, але можна припустити, виходячи з епохи напису в Gerona Beatus: 975 р. н. е.[4] Звернення «dei aiutrix» натякає на те, що вона, ймовірно, була черницею, проте не встановлено, що було її фундацією[5]. У рукописах можна розрізнити кілька рук. Головним писарем був священик на ім'я Старший. Історики також приписують елементи рукописів Еметрію, чий стиль можна порівняти з більш ранніми підписаними роботами[6]. Однак, ґрунтуючись на атрибутах стилю живопису, деякі теоретики роблять висновок, що майже всі ілюстрації до рукописів були виконані Енде[7].

Gerona Beatus

[ред. | ред. код]
Страшний суд, намальований Енде (Gerona Beatus)

Енде разом із ченцем Еметерієм працювала над кодексом X століття, відомим як Gerona Beatus[8]. Кодекс містить Коментар до Апокаліпсису іспанського монаха Беата Льєбанського, з якого відомо 26 ілюстрованих копій, у поєднанні з коментарем Ієроніма до Книги Даниїла[9]. Ймовірно, Gerona Beatus створили в Табарському монастирі на північному заході Іспанії та робота над нею завершилась 6 липня 975 року[8][9].

Ілюмінація зображує апокаліптичне бачення св. Іоанна Богослова з Книги Одкровення в мосарабському стилі[10]. Цей стиль виник в Іспанії після мусульманського завоювання, поєднуючи риси ісламського мистецтва з декоративними традиціями, такими як акцент на геометрії, насичених кольорах, орнаментованих фонах та стилізованих фігурах[11].

Існують суперечки щодо того, чи Енде виконала більшу частину роботи, чи вона лише допомагала Еметерію з тим, що вважалося «жіночими» навичками, такими як оздоблення та делікатні зображення[12]. Відомо, що Еметерій працював над попередньою версією коментаря Беата Льєбанського, відомою під назвою «Tabara Beatus». Однак порівняння стилів ілюстрацій двох кодексів показує стабільні важливі відмінності, які вказують на вплив Енде[13]. Зокрема, Енде, здається, часто використовував багатошарове тло. Це техніка, яка зустрічається в мистецтві, коли зображення поділяється на три частини. У випадку Енде, вона розділила тло на небо, горизонт людського світу та приземлений рівень світу. Крім того, кольори в «Gerona Beatus» більш інтенсивні, ніж у «Tabara Beatus», зі значним використанням жовтого, темно-синього та оранжевого[14].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б http://www.dbd.cat/fitxa_biografies.php?id=425
  2. ↑ Gaze, Delia (1997). Dictionary of women artists. Fitzroy Dearborn. с. 498-499. ISBN 1884964214. OCLC 185867951.
  3. ↑ Exceptions and Assumptions: Women in Medieval Art History. Reassessing the Roles of Women as 'Makers' of Medieval Art and Architecture. 2012. с. 1—33. doi:10.1163/9789004228320_002. ISBN 978-90-04-22832-0.
  4. ↑ McGovern, James Owen (2004). Monumental ceremonial architecture and political autonomy at the ancient Maya city of Actuncan, Belize (Thesis). ProQuest 1297915754
  5. ↑ Gaze, Delia (1997). Dictionary of women artists. Fitzroy Dearborn. с. 498-499. ISBN 1884964214. OCLC 185867951.
  6. ↑ Gaze, Delia (1997). Dictionary of women artists. Fitzroy Dearborn. с. 498-499. ISBN 1884964214. OCLC 185867951.
  7. ↑ Miner, Dorothy E. (1974). Anastaise and her sisters : women manuscript illuminators of the Middle Ages : a twentieth anniversary keepsake, the Baltimore Bibliophiles, 12 November 1974. Walters Art Gallery. OCLC 609732758.
  8. ↑ а б Tsjeng, Zing (2018). Forgotten Women The Artists. Octopus Publishing Ltd. с. 158—160. ISBN 9781788400176.
  9. ↑ а б Gaze, Delia (1997). Dictionary of women artists. Fitzroy Dearborn. с. 498-499. ISBN 1884964214. OCLC 185867951.
  10. ↑ Dodwell, C. R. (1993). The pictorial arts of the West, 800-1200 (вид. 1. publ.). New Haven: Yale Univ. Press. с. 247. ISBN 0300053487.
  11. ↑ Dodwell, C. R. (1993). The pictorial arts of the West, 800-1200 (вид. 1. publ.). New Haven: Yale Univ. Press. с. 247. ISBN 0300053487.
  12. ↑ Gaze, Delia (1997). Dictionary of women artists. Fitzroy Dearborn. с. 498-499. ISBN 1884964214. OCLC 185867951.
  13. ↑ Illuminated manuscripts of medieval Spain. Choice Reviews Online. 34 (9): 34–4878–34-4878. 1 травня 1997. doi:10.5860/choice.34-4878.
  14. ↑ Illuminated manuscripts of medieval Spain. Choice Reviews Online. 34 (9): 34–4878–34-4878. 1 травня 1997. doi:10.5860/choice.34-4878.

Подальше читання

[ред. | ред. код]
  • Chadwick, Whitney, Women, Art, and Society, Thames and Hudson, London, 1990
  • Harris, Anne Sutherland and Linda Nochlin, Women Artists: 1550—1950, Los Angeles County Museum of Art, Knopf, New York, 1976
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Енде_(художниця)&oldid=44118004