Ендовище
| село Єндовище | |
|---|---|
| Ендовище | |
| Країна |  Росія
|
| Суб'єкт Російської Федерації | Воронезька область |
| Муніципальний район | Семилуцький район |
| Поселення | Семилукське сільське поселення |
| Код ЗКАТУ: | 20249868002 |
| Код ЗКТМО: | 20649468106 |
| Основні дані | |
| Населення | 1933 (2010)[1] |
| Поштовий індекс | 396931 |
| Географічні координати: | 51°43′17.148000099993″ пн. ш. 39°0′53.712000099987″ сх. д. / 51.72143° пн. ш. 39.01492° сх. д. |
| Часовий пояс | MSK (UTC+3) |
| Мапа | |
  Єндовище  Єндовище | |
|
| |
Ендовище — давнє козацьке село на Північній Слобожанщині.
Адміністративно належить до Семилуцькому районі Воронізької області у складі Семилуцького сільського поселення. Розташоване в межиріччі Дону і Ведуги, прилягаючи до районного центру — міста Семилуки, за 13 км на північний захід від обласного центру — міста Вороніж (по інший бік від річки Дон).
Колишній центр Семилуцького (тоді ще Ендовищенського) району.
У «Списку населених місць Воронезької губернії» за 1859 село значиться як Яндовище (Ендовище) — село казенне Землянського повіту при річці Ведуга, на Воронізькому великому поштовому тракті, за 27 верст від повітового міста Землянська. У селі числилося 235 дворів і 2705 жителів обох статей — 1270 чоловічої і 1435 жіночої. За відомостями енциклопедичного словника Ф. А. Брокгауза та І. А. Ефрона, виданого в 1890–1907 рр., Ендовище було слободою у складі Землянського повіту Воронезької губернії. Один з найдавніших населених пунктів губернії, вперше згадується в документах XVI століття. Слобода була заселена т.зв. «черкаськими отаманами» з числа українців (зараз їх засимільовані нащадки місцевих українських селян для політкоректності звуть «хохлами», «місцевими», «тутешніми»). Жителі займалися хліборобством і городництвом, а також ламкою вапняку і кварцового пісковика. За даними енциклопедії слобода налічувала 410 дворів, у яких проживали 2619 осіб. У Ендовищі розташовувалися церква, церковно-парафіяльне та земське училища. Околиці слободи були відомі геологічними скам'янілостями і оголеннями.
| 2010[2] |
|---|
| 1933 |
- ↑ Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских и сельских населенных пунктов Воронежской области — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских и сельских населённых пунктов Воронежской области. Архів оригіналу за 29 січня 2014. Процитовано 29 січня 2014. (рос.)
- http://www.bankgorodov.ru/place/inform.php?id=48235#dos [Архівовано 20 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Вікімапія(рос.) [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Воронезької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
