Енеоліт на території України

Ця стаття є частиною серії з теми
Історія земель сучасної України
Трипільська розписна кераміка з Більче-Золоте
Хронологія та періоди
Доісторичний період Кам'яна доба:    Палеоліт 1,5 млн — 11 тис.р. до н.е.    Пізній палеоліт 40—11 тис.р. до н.е.    Мезоліт 11—8 тис.р. до н.е.    Неоліт 8—6 тис.р. до н.е. Початок доби металів:    Мідна доба 7—5 тис.р. до н.е.    Бронзова доба 3 тис.р. — XII до н.е.
Стародавня історія    Кімерійський період ІХ — VII до н.е.    Скіфський період VII — ІІ до н.е.    Антична колонізація VII до н.е. — V    Сарматський період ІІ до н.е. — III    Готський період III—IV    Гунська навала IV    Слов'янські союзи V—VII
Середньовіччя Раннє середньовіччя:    Літописні племена VI—X    Хозарський період VII—X    Легендарний період Русі 839—988    Християнізація Русі 988—XII Високе середньовіччя:    Період розквіту Київської Русі 988—1132    Удільний період 1132—1240    Монгольська навала 1223—1241    Монгольський період 1242—1362 Пізнє середньовіччя:    Литовська доба 1320—1569    Утворення Кримського ханства 1441—1584
Нова історія (модерн) Ранній модерн:    Польська доба 1569—1654    Колонізація Степової України XVI—XVIII    Козацька революція 1648—1676    Період «руїни» 1657—1687    Анексія Київської митрополії 1685—1722    Мазепинська доба 1687—1709    Глухівський період 1708—1784    Ліквідація Гетьманщини 1764—1784 Пізній модерн:    Російська імперія XVIII—XX       Колонізація Півдня XVIII—XIX    Габсбургська монархія 1772—1914    Національне відродження 1791—1917    Перша світова війна 1914—1918
Новітня історія Визвольні змагання 1917—1921    Гетьманський переворот 1918—1918    Отаманщина 1918—1921    Радянська окупація 1917—1922 Міжвоєнний період: 1919—1939    Буковина та Бессарабія 1919—1939    Малопольща 1919—1939    Українська СРР 1921—1939    Молдавська АРСР 1924—1940    Кримська АРСР 1921—1945 Радянський період 1919—1991    Анексія Західної України 1939—1940    Друга світова війна 1938—1945    Повоєнний період 1945—1953    Повоєнний період у Криму 1945—1954    Хрущовська відлига 1953—1964    Період застою 1964—1985    Період перебудови 1985—1991    Демократична революція 1990—1991 Сучасність з 1991    Президентство Кравчука 1991—1994    Президентство Кучми 1994—2005    Міжмайдання 2004—2014       Президентство Ющенка 2005—2010       Президентство Януковича 2010—2014    Президентство Турчинова 2014    Президентство Порошенка 2014—2019    Президентство Зеленського з 2019
Інші статті
Теми Військова історія Економічна історія Політична історія Соціальна історія Тематичні статті: Академія наук Залізниця Євреї Історико-культурні заповідники Історичні мапи Місцеве самоврядування Освіта Преса Промисловість Гірнича справа Нафтогазовидобування Захід України Ювелірна справа Спорт Українська література Українська мова
Історія окремих країв Етнокультурні регіони: Бойківщина Буковина Волинь Галичина Дике Поле Донбас Донеччина Закарпаття Крим Кубань Лемківщина Наддніпрянщина Поділля Полісся Придністров'я Сіверщина Слобожанщина Степове Побужжя Адміністративні одиниці: АР Крим Вінницька Волинська Дніпропетровська Донецька Житомирська Закарпатська Запорізька Івано-Франківська Київська Луганська Львівська Миколаївська Одеська Полтавська Рівненська Сумська Тернопільська Харківська Херсонська Хмельницька Черкаська Чернівецька Чернігівська області
Див. також
Історична наука в Україні Список років
Портал «Україна»

Енеоліт (IV—III тис. до н.е) — мідна, або мідно-кам'яна доба. Період у який відбувається перехід від кам'яної доби до залізної.

У цей час люди починають використовувати мідь (спочатку без обробки, а пізніше додаються процеси плавлення, ливарства, кування). Обробка металу потребувала певних знань і умінь, так з'являються перші ремісники.

В енеоліті вже переважає відтворювальне господарство, а із заміною кам'яних знарядь праці мідними, зростає продуктивність праці. Це спричиняє збільшення додаткового продукту, що спонукає до зародження примітивної торгівлі (обміну), а також відбувається соціальне розшарування. Так виникають передумови розкладу первісно-общинного ладу. Відбувається перший суспільний поділ праці на землеробство і скотарство. Племена землеробів тяжіють до осілого способу життя, тоді як скотарі постійно мігрують (ведуть кочовий спосіб життя). Землероби винайшли рало (тобто відбувається перехід від мотичного до орного землеробства), займаються гончарством, змайстрували піч, стіл, а скотарі приручили коня, створили колісний транспорт та вдосконалювали зброю.

Землеробство й скотарство за енеоліту стали основними засобами здобуття харчів, а гол. багатством — земля та худоба. Відтворювальне госп-во остаточно довело свою перевагу над привласнюваним і поширилося на значній території. Енеоліт — це час розквіту землеробських культур, які змінили вигляд планети, і час виникнення перших цивілізацій

Найвідомішою культурою доби енеоліту є трипільська культура, назва якої походить від місця першої пам'ятки, досліджуваної Вікентієм Хвойкою в 1893році поблизу с. Трипілля Київської області.

Окрім трипільської культури на теренах України взаємодіяли скотарсько-землеробські племена (культура кулястих амфор) євразійські скотарські степові племена (середньостогівська, ямна культури).

Культури цієї доби свідчать, що в цей період формуються етноси і прамови, зростає чисельність населення Знайомство з цими культурами свідчить про те, що основним економічним осередком суспільства була сім'я, що складалась із кількох парних сімей, які проживали у великій будівлі поділеній перегородками на частини, за кількістю парних сімей. Ці будівлі починають концентруватися через загрозу з боку кочовиків південних степів, так з'являються поселення — гіганти, які називають протомістами. Явище протоміст Трипільської культури з населенням до 10-14 тис. чол. і площею до 400 га (5-4 тис. до н. е.) є унікальним^{[джерело?]}.

Проте саме вплив кочовиків сприяв підвищенню ролі скотарства і на пізньому етапі енеоліту скотарських племен стала переважна більшість. Виникає необхідність нових земель, що стало причиною великих міграцій. Які вплинули на формування етнічної культури. Це проявляється у предметах і формі поведінки, з'являється самоусвідомлення з можливістю розрізняти «свій» і «чужий».

Зміни господарства зумовили зміни в духовному світі, формується культура землеробів і скотарів. Звичайно, що з розвитком землеробства і скотарства всі тяжкі роботи лягають на плечі чоловіка, тож і роль його зростає і, поступово, головна роль у сім'ї переходить від матері до батька. Але поклоніння жінці-матері не зникає, культ Рожаниці — богині родючості, обряди, пов'язані з поклонінням Місяцю, присутні і надалі. Під час археологічних досліджень було виявлено жертовники у формі рівнокінцевого хреста, розмальовано вохрою, на домашньому вівтарі фігурки божеств (бика, змії, голуба -у трипільців). У трипільців храм був яскраво розфарбований, оздоблений орнаментом, високими арками, у його центрі містився вівтар із жертовною чашею.

В цей період у степах з'являються кургани^{[джерело?]}.