Перейти до вмісту

Енн Баннон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Енн Баннон
англ. Ann Bannon
Енн Баннон в 1983 році. Фото Ті Корінн (англ. Tee Corinne)
Ім'я при народженніЕнн Велді (англ. Ann Weldy)
ПсевдонімЕнн Баннон
Народилася15 вересня 1932(1932-09-15) (92 роки)
Джолієт, Іллінойс, США
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьмовознавиця, письменниця-романістка, письменниця, викладачка університету
Alma materСтенфордський університет Редагувати інформацію у Вікіданих, Університет Іллінойсу в Урбана-Шампейн (1954Редагувати інформацію у Вікіданих, Університет штату Каліфорнія в Сакраментоd Редагувати інформацію у Вікіданих і UIUC College of Mediad Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладУніверситет штату Каліфорнія в Сакраментоd Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1957 — тепер
Жанрлесбійське чтиво (англ. pulp fiction), історія ЛГБТ
Magnum opus«Я є жінка», «Жінки в тіні», «Подорож до жінки», «Бібо Брінкер»
ЧленствоKappa Kappa Gammad Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайт: www.annbannon.com

CMNS: Енн Баннон у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Енн Баннон (англ. Ann Bannon; нар. 15 вересня 1932, Джолієт, Іллінойс, США) — американська письменниця.

Біографія

[ред. | ред. код]

Енн Баннон (справжнє ім'я Енн Велді) народилася 15 вересня 1932 року в місті Джолієт, штат Іллінойс, США. Вона жила у будинку недалеко від селища Гінсдейл, разом з матір'ю та вітчимом. Через фінансові проблеми сім'ї, саме Енн відповідала за турботу про чотирьох братів і сестер. У дитинстві, майбутня письменниця була оточена музикою, особливо джазом: її родина робила невеликі концерти для друзів та сусідів. Енн закінчила Іллінойський університет в Урбана-Шампейн 1954 року й вийшла заміж за інженера[1].

1962 року, після завершення своєї письменницької кар'єри, вона продовжила вчитися в університеті Сакременто, а потім здобула докторат у лінгвістиці в Стенфордському університеті. Після цього вона працювала в університеті Сакременто, викладаючи англійську мову[2].

1981 року вона розлучилася після 27 років шлюбу. Енн страждала від синдрому хронічної втоми. В 1997 році вона вийшла на пенсію[3].

Творчість

[ред. | ред. код]
Енн в 1955 році

Перший роман вона почала писати у 22 роки. На неї вплинули дві єдині книги із лесбійської тематики, що до цього вона читала — «Криниця самотності» (англ. The Well of Loneliness) Редкліфф Голл та «Весняна пожежа» письменниці Він Пакер. Її книга вийшла 1957 року під назвою «Дивна дівчина відкривається» (англ. Odd Girl Out).

У 1959 році вийшли її наступні романи «Я є жінка» та «Жінки в тіні». Останній не користувався попитом серед її читачів. В 1960 році вийшли четвертий та п'ятий романи — «Подорож до жінки» та «Шлюб». 1962 року вийшов останній роман «Бібо Брінкер», який є приквелом до її першого роману.

У 2001 році її твори було перевидано.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Bannon, Ann (2001), Beebo Brinker, Cleis Press. ISBN 1-57344-125-2
  • Bannon, Ann (2001), Odd Girl Out, Cleis Press. ISBN 1-57344-128-7
  • Bannon, Ann (2002), I Am a Woman, Cleis Press. ISBN 1-57344-145-7
  • Nealon, Christopher (2001). Foundlings: Lesbian and Gay Historical Emotion Before Stonewall, Duke University Press. ISBN 0-8223-8061-7
  • Sky, Melissa (2010). Twilight Tales: Ann Bannon's Lesbian Pulp Series The Beebo Brinker Chronicles , VDM Verlag, Saarbrücken. ISBN 978-3-639-22636-2
  • Stryker, Susan (2001). Queer Pulp: Perverted Passions from the Golden Age of the Paperback, Chronicle Books. ISBN 0-8118-3020-9

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Elliott, Mary (2005). «Ann Bannon». Encyclopedia of Lesbian, Gay, Bisexual, and Transgender History in America
  2. Munger, Kel (7 квітня 2005). Paperback writer. Chico Community Publishing, Inc. Архів оригіналу за 16 березня 2008. Процитовано 2 червня 2015..
  3. Best Sacramento legend to take the stage. Sacramento News & Review. Chico Community Publishing, Inc. 27 вересня 2007. Архів оригіналу за 16 березня 2008. Процитовано 2 червня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]