Перейти до вмісту

Енн Патчетт

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Енн Патчетт
Народилася2 грудня 1963(1963-12-02)[1][2][3] (61 рік) або 2 листопада 1963(1963-11-02)[4] (61 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Лос-Анджелес, Каліфорнія, США[5][6][7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняНашвілл Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменниця, письменниця-романістка Редагувати інформацію у Вікіданих
Сфера роботитворче та професійне письмоd[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materколедж Сари Лоуренсd і Університет Айови (1987) Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творіванглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusThe Patron Saint of Liarsd, Bel Canto[d], Run[d], State of Wonderd і Том Лейк Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАмериканська академія мистецтв та літератури і Американська академія мистецтв і наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Сайт: annpatchett.com Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Енн Патчетт у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Енн Патчетт (англ. Ann Patchett) — американська письменниця. Лауреатка премії Американської літературної премії ПЕН/Фолкнер та Жіночої літературної премії 2002 року за роман «Бельканто». Серед інших творів письменниці: «Святий покровитель брехунів» (1992), «Тафт» (1994), «Асистент Мага» (1997), «Біг» (2007), «Передчуття дива» (2011), «Співдружність»(2016) та «Датч-хаус» (2019), який став фіналістом Пулітцерівської премії за художню книгу 2020 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 2 грудня 1963 року в Лос-Анджелесі, США, у сім'ї Френка Патчетта, капітана поліції, та Джейн Рей, медсестри, яка згодом стала письменницею. Молодша з двох дочок. Коли Енн виповнилося шість років, її батьки розлучилися, а матір вдруге вийшла заміж і забрала їх до Нашвілла, штат Теннессі. Навчалася в Академії святого Бернарда, приватній католицькій школі для дівчаток під керівництвом Сестер милосердя. Закінчивши школу, вступила до Коледжу ім. Сари Лоуренс. Згодом також відвідувала курси письменницької майстерності при Університеті Айови та Центр вишуканих мистецтв у Провінстауні, Массачусетс, де Енн написала свою дебютну книгу — «Святий покровитель брехунів».

У листопаді 2011 року разом із Карен Гейз заснувала і відкрила книгарню «Парнасус Букс». 2012 року Патчетт увійша до списку ста найвпливовіших людей світу за версією журналу «Тайм».

Нині мешкає у Нашвелі, разом зі своїм чоловіком Карлом ВанДевендером.

Творчість

[ред. | ред. код]

Свій перший твір Патчетт опублікувала на сторінках літературного журналу «Періс Рев'ю», оповідання вийшло ще до того, як вона закінчила навчання у коледжі.

Протягом дев'яти років, Патчетт працювала в журналі «Севентін», де писала переважно нехудожні тексти, але до друку доходила лише одна з п'яти написаних нею статей. Крім того, Патчетт співпрацювала з такими виданнями: «Нью-Йоркер», «Нью-йорк таймс меґазін», «Вашингтон пост», «О», «Орфен меґазін», «Елль», «Джентльменський щоквартальник», «Гурман» та «Вог».

1992 року опублікувала роман «Святий покровитель брехунів», однойменна екранізація якого вийшла у 1998 році. Серед інших творів письменниці: «Тафт» (1994), «Асистент Мага» (1997), «Біг» (2007), «Передчуття дива» (2011), «Співдружність»(2016) та «Датч-хаус» (2019), який став фіналістом Пулітцерівської премії за художню книгу 2020 року. У 2023 році було видано роман «Том Лейк».

Переклади українською

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]