Перейти до вмісту

Енріке Відальє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Енріке Відальє
Особисті дані
Народження 7 травня 1952(1952-05-07) (72 роки)
  Буенос-Айрес, Аргентина
Зріст 187 см
Вага 82 кг
Громадянство  Аргентина
Позиція воротар
Юнацькі клуби
?-1972 Аргентина «Бока Хуніорс»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1972–1975 Аргентина «Бока Хуніорс» 37 (-44)
1975–1977 Чилі «Палестіно» 36 (?)
1977–1980 Аргентина «Хімнасія і Есгріма» 68 (-79)
1981 Аргентина «Естудьянтес» 46 (?)
1982–1983 Аргентина «Уракан» 76 (?)
1984–1988 Аргентина «Архентінос Хуніорс» 102 (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1971 Аргентина Аргентина (ол.) 7 (?)
1979 Аргентина Аргентина 6 (-12)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Енріке Відальє (ісп. Enrique Vidallé, нар. 7 травня 1952, Буенос-Айрес) — аргентинський футболіст, що грав на позиції воротаря за низку аргентинських команди, а також національну збірну Аргентини.

Триразовий чемпіон Аргентини. Володар Кубка Лібертадорес.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився 7 травня 1952 року в Буенос-Айресі. Вихованець футбольної школи місцевого «Бока Хуніорс». З 1972 року почав залучатися до складу основної команди клубу. Спочатку був резервістом досвідченого Антоніо Роми, а 1975 року став основним голкіпером «Боки». Утім керівництво клубу у бажанні підсилити воротарську позицію придбало Уго Гатті, тож Відальє вирішив за краще змінити команду.

Відігравши протягом 1975–1977 років у чилійському «Палестіно», повернувся на батьківщину, де протягом трьох років захищав ворота команди «Хімнасія і Есгріма», після чого приєднався до «Естудьянтес» (Ла-Плата).

Згодом протягом 1982–1983 років захищав кольори «Уракана», у складі якого в турнірі Метрополітано 1982 року уперше став чемпіоном Аргентини.

1984 року досвідчений голкіпер перейшов до клубу «Архентінос Хуніорс», в якому виступав до завершення кар'єри у 1988 році. За цей період ще двічі вигравав аргентинську футбольну першість, у турнірах Метрополітано 1984 року і Насьйональ 1985 року, а також допоміг команді здобути 1985 року Кубок Лібертадорес. Зокрема у вирішальній грі змагання проти колумбійської «Америка Калі» відбив два пенальті у післяматчевій серії[1].

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

1971 року провів 7 ігор у складі олімпійської збірної Аргентини, яка того року стала переможцем футбольного турніру на Панамериканських іграх.

Протягом 1979 року провів 6 матчів у складі національної збірної Аргентини. Брав участь у тогорічном розіграші Кубка Америки.

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Уракан»: Метрополітано 1982
«Архентінос Хуніорс»: Метрополітано 1984, Насьйональ 1985
«Архентінос Хуніорс»: 1985

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Bichi se fue de Copas[недоступне посилання] (ісп.)

Посилання

[ред. | ред. код]