Енцо Беардзот
Енцо Беардзот | ||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 26 вересня 1927 | |||||||||||||||||||||||||||||
Аєлло-дель-Фріулі, Італія | ||||||||||||||||||||||||||||||
Смерть | 21 грудня 2010 (83 роки) | |||||||||||||||||||||||||||||
Мілан | ||||||||||||||||||||||||||||||
Прізвисько | Vecio[1] | |||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Італія | |||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | захисник | |||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність*** | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||||||||||
*** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||
Е́нцо Беардзо́т (італ. Enzo Bearzot, нар. 26 вересня 1927, Аєлло-дель-Фріулі — пом. 21 грудня 2010, Мілан) — італійський футболіст (клуб «Торіно»), захисник. По завершенні ігрової кар'єри — тренер, багаторічний головний тренер збірної Італії, що привів її до перемоги на чемпіонаті світу 1982 року.
У дорослому футболі дебютував 1946 року виступами за команду клубу «Про Горіція», в якій провів два сезони, взявши участь у 39 матчах чемпіонату.
Згодом з 1948 по 1957 рік грав у складі команд клубів «Інтернаціонале», «Катанія», «Торіно» та «Інтернаціонале».
1957 року повернувся до клубу «Торіно», за який відіграв 7 сезонів. Більшість часу, проведеного у складі «Торіно», був основним гравцем захисту команди. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Торіно» у 1964 році.
1955 року провів свій єдиний офіційний матч у складі національної збірної Італії, програну з рахунком 0:2 гру проти збірної Угорщини.
Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1964 року як тренер молодіжної команди клубу «Торіно».
Згодом очолював команду клубу «Прато» та молодіжну збірну Італії U-23.
1975 року очолив тренерський штаб національної збірної Італії. Незмінно перебував на чолі «скуадри адзури» протягом 11 років, до 1986. Як головний тренер збірної був учасником чемпіонату світу 1978 року в Аргентині, чемпіонату Європи 1980 року в Італії, чемпіонату світу 1982 року в Іспанії, здобувши того року титул чемпіона світу, чемпіонату світу 1986 року у Мексиці.
Дата | Місто | Господарі | Результат | Гості | Турнір | Голи | Примітки |
---|---|---|---|---|---|---|---|
27/11/1955 | Будапешт | Угорщина | 2 – 0 | Італія | Кубок Центральної Європи 1955-1960 | - | |
Усього | Матчів | 1 | Голів | 0 |
- Чемпіон світу (1):
- Найкращий тренер в історії футболу — 24 місце (World Soccer)[2][3]
- ↑ Olympedia — 2006.
- ↑ World Soccer The Greatest manager of all time. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 16 січня 2020.
- ↑ The Greatest: — how the panel voted. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 16 січня 2020.
|
|
|
- Народились 26 вересня
- Народились 1927
- Померли 21 грудня
- Померли 2010
- Великі офіцери ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
- Тренери-чемпіони світу з футболу
- Італійські футболісти
- Італійські футбольні тренери
- Гравці збірної Італії з футболу
- Тренери чемпіонату світу з футболу 1978
- Тренери чемпіонату Європи з футболу 1980
- Тренери чемпіонату світу з футболу 1982
- Тренери чемпіонату світу з футболу 1986
- Футболісти «Про Гориції»
- Футболісти «Інтернаціонале»
- Футболісти «Катанії»
- Футболісти «Торіно»
- Тренери ФК «Торіно»
- Тренери ФК «Прато»
- Тренери молодіжної збірної Італії з футболу
- Тренери збірної Італії з футболу
- Уродженці Аєлло-дель-Фріулі
- Померли в Мілані