Епель Оксана Володимирівна
 | Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. (грудень 2021) |
| Епель Оксана Володимирівна | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 13 лютого 1972 (53 роки)  Донецьк, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  Україна |
| Діяльність | суддя |
| Науковий ступінь | доктор юридичних наук[d] |
Оксана Володимирівна Епель (нар. 13 лютого 1972 року, м. Донецьк, Донецька обл., Україна) — суддя Шостого апеляційного адміністративного суду, доктор юридичних наук.[1][2][3]
З 1979 по 1989 рік навчалась в загальноосвітній школі № 77 в місті Донецьк, яку закінчила з відзнакою.
У 2002 році закінчила Донецький національний університет, здобула повну вищу юридичну освіту за спеціальністю «Правознавство», кваліфікацією «Юрист».[4]
Трудову діяльність розпочала з 1989 року, з 1993 по 2002 на посадах оператора, юрисконсульта господарських підприємств.
З 2002 по 2005 рр. — консультант, а з 2003 р. — помічник судді Калінінського районного суду м. Донецька.
З 2005 по 2007 рр. помічник судді Київського районного суду м. Донецька.
15 лютого 2007 р. Указом Президента України № 113/2007 призначена на посаду судді Київського районного суду м. Донецька.[5]
23 лютого 2012 постановою Верховної Ради України № 4454-VI обрана на посаду судді Київського районного суду м. Донецька безстроково.[6][7]
У травні 2013 на підставі постанови Верховної Ради України № 675-VII обрана суддею Київського апеляційного адміністративного суду, в якому працює на теперішній час.[8]
19 липня 2016 пройшла первинне кваліфікаційне оцінювання у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України.[9]
У вересні 2018 року Указом Президента переведена до Шостого апеляційного адміністративного суду, а згодом — обрана на посаду судді-речника цього суду.[4]
У 2011-2012 рр. захистила кандидатську дисертацію на тему: «Кримінальна відповідальність за публічні заклики до вчинення терористичного акту» та здобула науковий ступінь кандидата юридичних наук.[10]
У 2020 захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Доктрина захисту конституційних соціальних прав людини та громадянина в Україні».[11]
«Трудове право; право соціального забезпечення»
1. Публічні заклики до вчинення терористичного акту як терористичний злочин / О. В. Епель// Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. — 2011.- № 1.
2. Об'єктивні ознаки публічних закликів до вчинення терористичного акту / О. В. Епель// Форум права. — 2011. — № 1.
3. Суб'єктивні ознаки публічних закликів до вчинення терористичного акту / О. В. Епель// Право і суспільство. — 2011. — № 2.
4. Питання вдосконалення кримінально-правової норми про відповідальність за публічні заклики до вчинення терористичного акту / О. В. Епель// Вісник Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ.- 2011.- № 1.
5. Деякі питання кримінально-правової відповідальності за пропаганду і поширення ідеології тероризму / О. В. Епель// Актуальні проблеми протидії злочинності в Україні: матеріали науково-практичного семінару. — Дніпро. Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ. — 2008.
6. Публічні заклики до вчинення терористичного акту: особливості складу злочину / О. В. Епель// Актуальні проблеми протидії правопорушенням та злочинам у сфері громадської безпеки: матеріали науково-практичної конференції. — Дніпропетровськ: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ. — 2010.
7. Публічні заклики до вчинення терористичного акту: питання вдосконалення кримінально-правової норми / О. В. Епель// Наука і вища освіта: тези доповідей учасників XIX Міжнародної наукової конференції студентів і молодих вчених/ Класичний приватний університет. — Запоріжжя: Вид-во КПУ, 2001. — Т. 2.
8. Доктрина захисту конституційних соціальних прав людини і громадянина в Україні/ О. В. Епель// Київський національний університет ім. Тараса Шевченка/ Київ.
9. Епель О.В. Теоретико-практичні основи захисту конституційних соціальних прав людини і громадянина в Україні: монографія. Харків: Панов, 2020. 388 с.
У 2017 році видала збірку віршів «Моей души неведомые дали». [12]
З 1996-2018 була в шлюбі з Епелем Олександром Лейзеровичем, має 4 дітей.
Офіційна сторінка у Facebook - Оксана Епель.
Якщо в державі дозволяється тиск на суддів, це автоматично нівелює будь-які досягнення демократії [Архівовано 28 вересня 2020 у Wayback Machine.]
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
- ↑ ІПС ЛІГА:ЗАКОН - система пошуку, аналізу та моніторингу нормативно-правової бази. ips.ligazakon.net. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 10 лютого 2021.
- ↑ Судді. 6aas.gov.ua. Архів оригіналу за 7 березня 2021. Процитовано 10 лютого 2021.
- ↑ Міністерство освіти і науки України - Оголошення щодо захистів дисертацій. mon.gov.ua (ua) . Процитовано 16 лютого 2021.
- ↑ а б Епель Оксана Володимирівна. 6aas.gov.ua. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 10 лютого 2021.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №113/2007. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 22 липня 2018. Процитовано 10 лютого 2021.
- ↑ Собеседования с кандидатами в Конституционный Суд по квоте Съезда судей: текстовая трансляция. Захід Медіа (укр.). Процитовано 16 лютого 2021.
- ↑ zakon.rada.gov.ua https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4454-VI#Text. Процитовано 16 лютого 2021.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ Постанова Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 05.11.2013 № 675-VII
- ↑ Епель Оксана Володимирівна. Біографія, фото, новини і пов’зані матеріали. Досьє Закон і Бізнес. zib.com.ua. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 10 лютого 2021.
- ↑ Епель Оксана Володимирівна. irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 10 лютого 2021.
- ↑ Захисти здобувачів. scc.univ.kiev.ua. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 10 лютого 2021.
- ↑ Каталоги - НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. www.irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 10 лютого 2021.