Ерменехільдо Англада Камараса
Ерменехільдо Англада Камараса | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 11 вересня 1871[1] Барселона, Іспанія | |||
Смерть | 7 липня 1959[2] (87 років) | |||
Port de Pollençad, Полленса, Мальорка, Балеарські острови[d], Іспанія | ||||
Країна | Іспанія | |||
Жанр | портрет | |||
Навчання | Академія Колароссі і Академія Жуліана | |||
Діяльність | художник, літограф | |||
Напрямок | каталонський модернізм | |||
Член | Reial Acadèmia Catalana de Belles Arts de Sant Jordid | |||
Твори | Wedding in Sevilled | |||
Роботи в колекції | Національний музей «Центр мистецтв імені королеви Софії», Museu del Modernisme Catalàd, Карнавале, Латиноамериканське товариство Америкиd, Biblioteca Museu Víctor Balaguerd, Ермітаж, Національний музей мистецтва Каталонії, Cau Ferrat Museumd, Національний музей образотворчого мистецтва, Музей д'Орсе і Музей Кармен Тіссен | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Ерменехільдо Англада Камараса у Вікісховищі | ||||
Ерменехільдо Англада Камараса (ісп. Hermenegildo Anglada Camarasa; 11 вересня 1871, Барселона — 7 липня 1959, Мальорка) — іспанський художник.
Навчався в Барселонській школі мистецтв яка залишила слід в його ранніх роботах де помітний вплив тамтешнього учителя Модеста Урхеля. У 1897 році Англада переїхав до Парижу, що дозволило йому більшою мірою звільнитися від залежностей; хоча, власний стиль Англади в дечому споріднений Деґа і Тулуз-Лотрека, та частково Клімта. У Парижі художник завершив своє навчання в майстерні Жюльєна та Академії мистецтв фр. Colarassi. Його перша виставка відбулася в Парижі у 1899 році і мала великий успіх. У 1901 році він взяв участь в міжнародній виставці в Дрездені, а в подальшому його виставки відбувалися по всьому світі, був удостоєний золотих медалей в Венеції (1907) і Буенос-Айресі (1910). Одна з його найважливіших робіт Портрет Соні Кламері.
Картини художника дуже барвисті, в них відчувається свято, багато елементів фольклору Венеції та Риму. Певним етапом в творчості Англади було захоплення пейзажем — перші роботи були виконані в натуралістичному стилі, який поступово зміщувався до імпресіоністичного, збільшуючись у розмірах.
У 1904—1910 роках, коли художник вже мав міжнародне визнання, він починає писати нічний Париж: кабаре, красуні, танці, чуттєві жінки. В паризькому етапі творчості, певно, найголовнішим об'єктом дослідження була жінка та жіночність. У 1939 році художник виїхав до Франції, де сильно хворіє, але продовжує працювати, головним чином над натюрмортами квітів. Ерменхільдо Англада-Камараса визнаний у всьому світі як знаменитий, талановитий каталонський художник, його роботи знаходяться майже в усіх музеях світу. Його експресивні роботи відрізняються інтенсивними кольорами, які пророкували прихід фовізму. У живій манері письма відчувається сильний східний та арабський вплив. Роботи ходужника демонструвались в містах Європи та Америки. Максим Горький і театральний режисер Всеволод Мейерхольд захоплювалися його живописом.
У 1914 році він оселився в Порт-де-Полленса (ісп. Port de Pollença) неподалік від Полленси на Майорці і переважно писав пейзажі завжди в більш декоративному, а не реалістичному стилі. В цей період Англада-Камараса був дуже популярним в Європі та США, Латинській Америці, презентуючи картини в багатьох містах, в тому числі Піттсбурзі, Філадельфії, Чикаго, Лос-Анжелесі та Вашингтоні, в Барселоні, в Барселоні, Мадриді, Буенос-Айресі, Пальма де Майорка, Лондоні та Ліверпулі. Під час громадянської війни в Іспанії (1936 — 39 рр.) він жив в Барселоні в монастирі Санта-Марія, Монтсеррат, а потім подався в Pougues-Лез-О, де жив до 1948 року. Був членом багатьох академій та спільнот.
Помер в Порт-де-Полленса на острові Мальорка.
- ↑ Civil Registry
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Artehistoria.com biography (ісп.)