Ерміт світлохвостий
| Ерміт світлохвостий | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Threnetes leucurus (Linnaeus, 1766)[2][3] | ||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Trochilus leucurus | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Ермі́т світлохвостий[4] (Threnetes leucurus) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Амазонії і на Гвіанському нагір'ї. Раніше вважався конспецифічним з чорногорлим ермітом, однак був визнаний окремим видом[5].
_(6987075833).jpg)
Довжина птаха становить 10-12,2 см, самці важать 4-7 г, самиці 4-6,5 г. У самців верхня частина тіла, груди і боки бронзово-зелені, через очі ідуть темні смуги, під дзьобом світлі "вуса", горло чорннувате, окаймлене знизу рудувато-коричневою смугою. Решта нижньої частини тіла сірувата з охристим відтінком. Центральні стернові пера бронзово-зелені з білими кінччиками, наступні стернові пера білі, крайні стернові пера білі з чорними кінчиками. Дзьоб дещо вигнутий, зверху чорний, знизу білуватий з темним кінчиком, довжиною 29 мм, лапи жовтувато-коричневі.
У самиць дзьоб більш вигнутий, ніж у самців, а контраст між горлом, грудьми і животом менший. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення дорослих птахів, однак пера на тілі у них мають охристі краї. Представники різних підвидів дещо відрізняються за забарвленням хвоста і живота.
Виділяють чотири підвиди:[6]
- T. l. cervinicauda Gould, 1855 — схід Колумбії і Еквадору, північний схід Перу і північний захід Бразильської Амазонії;
- T. l. rufigastra Cory, 1915 — від східного Перу до північної Болівії;
- T. l. leucurus (Linnaeus, 1766) — від південної Венесуели до Гвіани, Бразильської Амазонії і північної Болівії;
- T. l. medianus Hellmayr, 1929 — північний схід Бразильської амазонії (на південь від Амазонки (схід Пари і північ Мараньяну).
Світлохвості ерміти мешкають в Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Бразилії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі і Французькій Гвіані. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, в галерейних лісах, в заболочених лісах ігапо та у варзейських лісах[en] (тропічних лісах у заплавах Амазонки і її притоків). Зустрічаються на висоті до 1600 м над рівнем моря, переважно на висоті до 1100 м над рівнем моря.
Світлохвості ерміти живляться нектаром квітучих рослин з довгими, трубчастими квітами, зокрема нектаром Palicourea lasiantha, Psychotria bahiensis, Heliconia standleyi, Heliconia stricta, Drymonia coccinea, Drymonia semicordata, Sanchezia peruviana і Pseudobombax, переміщуючись за певним маршрутом, а також безхребетними, зокрема павуками. Гніздування відбувається переважно з вересня по березень. Гніздо чашоподібне, робиться з корінців, гілочок, листя і лишайників, прикріплюється до нижньої сторони пальмової гілки, зазвичай Euterpe oleracea або Oenocarpus bacaba, на висоті від 0,6 до 3,5 м над землею. В кладці 2 яйця розміром 17×9,5 мм і вагою 0,72 г. Інкубаційний період триває 16-18 днів, пташенята покидають гніздо через 21-25 днів після вилуплення.
- ↑ BirdLife International (2016). Threnetes leucurus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 21 листопада 2022
- ↑ Edwards, George (1758). Gleanings of Natural History, exhibiting figures of quadrupeds, birds, insects, plants &c... (English та French) . Т. Part 1. London: Printed for the author, at the College of Physicians. с. 99—100, Plate 256.
- ↑ Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 190.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Stotz, Doug (November 2003). Proposal (77) to South American Classification Committee: Split Threnetes leucurus from Threnetes niger. South American Classification Committee, American Ornithologists' Union. Процитовано 7 March 2021.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 листопада 2022.
- Stamps (for Suriname)
- Pale-tailed Barbthroat photo gallery VIREO
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |