Ернст Маттерн

Ернст Маттерн
Ернст Маттерн
Народився	1 травня 1890 ; Кенігсберг, Прусське королівство, Німецька імперія
Помер	16 вересня 1962 (72 роки)
Діяльність	військовослужбовець
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання	Генерал-майор
Нагороди
	; ; ;

Ернст Маттерн (нім. Ernst Mattern; 1 травня 1890, Кенігсберг — 16 вересня 1962) — німецький офіцер, генерал-майор вермахту. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія

Син залізничника Карла Маттерна і його дружини Луїзи, уродженої Шлензат. 1 жовтня 1905 року вступив добровольцем в унтерофіцерське училище Бартенштайна. 15 жовтня 1907 року перейшов у унтерофіцерське училище Потсдама. З 1 жовтня 1909 року служив в 4-й роті 5-го гвардійського гренадерського полку (Шпандау), з лютого 1911 року — в полковому бюро свого полку, з жовтня 1911 року — в Генштабі гвардійського корпусу. В лютому 1913 року відряджений у військове училище Потсдама. З 1 лютого 1914 року служив у 4-й роті гвардійського єгерського батальйону (Потсдам).

Учасник Першої світової війни. З 8 серпня 1914 року служив в 1-й роті гвардійського резервного єгерського польового батальйону. В липні 1915 року відряджений в головнокомандування гвардійського резервного корпусу, з вересня 1915 року — польовий регістратор корпусу, з вересня 1915 року — армійської групи «Галльвіц», з жовтня 1915 року — 11-ї, з липня 1916 року — 1-ї, з січня 1917 року — 17-ї армії, з квітня 1917 року — знову 1-ї армії. В березні 1919 року відряджений у Військове міністерство. 10 грудня 1919 року звільнений у відставку.

15 грудня 1919 року вступив у прусську поліцію безпеки рейнсько-вестфальського промислового району. З вересня 1920 року — ад'ютант охоронної поліції Ессена, з лютого 1921 року — державного поліцейського училища Мюнстера, з вересня 1923 року — управління Дюссельдорфа. З листопада 1923 року — командир 4-ї сотні охоронної поліції Дюссельдорфа. З жовтня 1924 року служив у поліцейському управлінні Ганновера, з 1 травня 1924 року — Берліна. З квітня 1926 року — ад'ютант поліцейської інспекції Берліна-Ліхтенберга. У квітні 1928 року відряджений у президіум поліції Берліна. Влітку 1933 року перейшов у земельну поліцію. З серпня 1933 року — ад'ютант, з квітня 1934 року — командир 1-ї роти групи земельної поліції «Курмарк». 1 липня 1935 року відряджений у піхотний полк «Швайдніц». 1 жовтня 1935 року перейшов у вермахт і призначений до штабу піхотного полку «Глогау» (з 19 жовтня 1935 року — 54-й піхотний полк). З 1 жовтня 1936 року служив у 4-му службовому управлінні сухопутних військ (Швайдніц).

З 1 травня 1937 року — командир 2-го батальйону 28-го піхотного полку (Штернберг), з 19 жовтня 1939 року — 221-го запасного піхотного полку (Бреслау), з 27 червня 1941 року — 183-го піхотного полку. У вересні 1941 року захворів і був відправлений в командний резерв. З листопада 1941 року — командир 208-го піхотного полку. В березні 1942 року знову відправлений в командний резерв. З 5 липня 1942 року — командир 112-го запасного піхотного (з 1 жовтня 1942 року — резервного піхотного, з 7 листопада 1942 року — резервного гренадерського) полку. З квітня по 14 червня 1943 року — командир 368-го гренадерського полку 221-ї дивізії охорони. З 1 листопада 1943 року — комендант полігону Вартелагер. З 10 грудня 1944 по 17 лютого 1945 року — комендант Позена, одночасно з 10 грудня 1944 по 20 січня 1945 року — керівник будівельного штабу фортеці Позен, з 20 по 30 січня — комендант фортеці Позен. Після самогубства нового коменданта фортеці генерал-майора Ернста Гонелля 23 лютого 1945 року здав фортецю генерал-полковнику Василю Чуйкову. 26 травня 1946 року переданий польській владі. 12 березня 1949 року виправданий за всіма звинуваченнями. 2 листопада 1949 року звільнений.

Звання

Унтерофіцер (23 вересня 1909)
Сержант (15 квітня 1913)
Фельдфебель (серпень 1915)
Польовий регістратор (вересень 1915)
Чиновник в офіцерському званні (грудень 1915)
Польовий інспектор (листопад 1919)
Лейтенант запасу (10 грудня 1919)
Лейтенант поліції (1 січня 1920)
Оберлейтенант поліції (1 серпня 1921)
Гауптман поліції (30 червня 1926)
Майор поліції (20 квітня 1935)
Майор (1 жовтня 1935; патент від 1 жовтня 1934)
Оберстлейтенант (1 серпня 1937)
Оберст (1 липня 1940)
Генерал-майор (1 січня 1944)

Нагороди

Залізний хрест 2-го і 1-го класу
Хрест «За військові заслуги» (Баварія) 2-го класу з короною і мечами
Хрест «За заслуги» (Вюртемберг) з мечами
Ганзейський хрест (Гамбург)
Хрест «За заслуги у військовій допомозі»
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Срібний хрест «За цивільні заслуги» (Австро-Угорщина) з короною
Галліполійська зірка (Османська імперія)
Почесний хрест ветерана війни з мечами
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років; 2 жовтня 1936) — отримав 4 нагороди одночасно.
Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (2 жовтня 1939)
- 1-го класу (6 серпня 1941)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (29 жовтня 1942)
Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами (1 вересня 1943)
Німецький хрест в золоті (26 лютого 1945)

Посилання

Примітки