Ернст Фрідріх
Ернст Фрідріх | |
---|---|
нім. Ernst Friedrich | |
Народився | 10 жовтня 1874 ![]() Потсдам, Прусське королівство, Німецька імперія ![]() |
Помер | 17 травня 1957 (82 роки) ![]() |
Країна | ![]() ![]() ![]() |
Діяльність | військовослужбовець ![]() |
Знання мов | німецька ![]() |
Учасник | Перша світова війна ![]() |
Членство | Асоціація німецьких інженерівd ![]() |
Військове звання | ![]() |
Нагороди | |
Ернст Фрідріх (нім. Ernst Friedrich; 10 жовтня 1874, Потсдам[1] — 17 травня 1957) — німецький військово-морський діяч, віцеадмірал-інженер запасу крігсмаріне.
1 квітня 1893 року вступив на флот[2]. З 12 квітня 1913 року — військово-морський штабний інженер у званні капітан-лейтенанта. Учасник Першої світової війни, до травня 1916 року — інженер-електрик на дредноуті «Фрідріх Великий». Пізніше став головним інженером на легкому крейсері «Нюрнберг».
Після демобілізації армії залишений на флоті. З 1923 року — головний інженерний офіцер Морського управління. 31 грудня 1927 року звільнений у відставку[3]. Працював фрілансером.
Під час Другої світової війни очолював службу догляду за інтернованими та військовополоненими. Серед іншого, він забезпечив студентів технічних спеціальностей та інженерів спеціальною літературою, готовальнями і логарифмічними лінійками[4]. В травні 1945 року виконував обов'язки виконавчого директора Асоціації німецьких інженерів[3]. Після війни займався інженерною допомогою в берлінському районному відділі Асоціації[5].
- Капітан-лейтенант-інженер (5 березня 1920)
- Фрегаттен-капітан-інженер (1 липня 1921)
- Капітан-цур-зее-інженер (1 квітня 1922)
- Контрадмірал-інженер (1923) — перший одержувач звання[6].
- Віцеадмірал-інженер запасу (31 грудня 1927)
- Столітня медаль (22 березня 1897)
- Медаль «За вислугу років» (Пруссія) 3-го класу (9 років; 9 червня 1900)
- Орден Корони (Пруссія) 4-го класу (15 січня 1913)
- Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 1-го класу (2 лютого 1914)
- Залізний хрест
- 2-го класу (5 січня 1916)
- 1-го класу (7 грудня 1917)
- Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (14 вересня 1920)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами (9 грудня 1935)
- Хрест Воєнних заслуг 2-го класу (30 січня 1942)
- Почесний член Асоціації німецьких інженерів (1944)[7]
- Почесний член берлінського районного відділу Асоціації німецьких інженерів (1954)[3]
- ↑ Mitglieder-Verzeichnis 1954. Hoppenstedts Wirtschaftsverlag GmbH, Essen, S. 191.
- ↑ Kriegsmarine: Rangliste der Kaiserlich Deutschen Marine für das Jahr .... E.S. Mittler und Sohn, S. 96 (https://books.google.com/books?id=gThVAAAAYAAJ&newbks=0&printsec=).
- ↑ а б в Persönliches. In: VDI-Nachrichten.
- ↑ Erich Kothe: Vom Werden und Wirken des VDI. In: VDI-Zeitschrift. 98, Nr. 14, S. 651.
- ↑ Mitglieder-Verzeichnis 1954. Hoppenstedts Wirtschaftsverlag GmbH, Essen, S. 39*.
- ↑ Reinhard Stumpf: Die Wehrmacht-Elite: Rang- und Herkunftsstruktur der deutschen Generale und Admirale 1933–1945. Walter de Gruyter GmbH & Co KG, ISBN 978-3-486-81768-3, S. 98 (https://books.google.com/books?id=S5BdDwAAQBAJ&newbks=0&printsec=).
- ↑ Mitglieder-Verzeichnis 1954. Hoppenstedts Wirtschaftsverlag GmbH, Essen, S. 26*.
- Marine-Offizier-Verband (Hrsg.), Albert Stoelzel: Ehrenrangliste der Kaiserlich Deutschen Marine. 1914–18. Thormann & Goetsch, Berlin 1930, S. 1198
- Народились 10 жовтня
- Народились 1874
- Уродженці Потсдама
- Померли 17 травня
- Померли 1957
- Віце-адмірали крігсмаріне
- Нагороджені Столітньою медаллю
- Нагороджені медаллю «За вислугу років» (Пруссія)
- Кавалери ордена Корони 4-го класу (Пруссія)
- Кавалери 1-го класу ордена Альберта (Саксонія)
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Нагороджені хрестом «За вислугу років» (Пруссія)
- Нагороджені Почесним хрестом ветерана війни
- Кавалери хреста Воєнних заслуг II класу
- Німецькі інженери
- Німецькі військовики Першої світової війни
- Віцеадмірали Рейхсмаріне