Перейти до вмісту

Ернст Фрідріх

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ернст Фрідріх
нім. Ernst Friedrich
Народився10 жовтня 1874(1874-10-10) Редагувати інформацію у Вікіданих
Потсдам, Прусське королівство, Німецька імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер17 травня 1957(1957-05-17) (82 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Прусське королівство
 Німецький Райх Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьвійськовослужбовець Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовнімецька Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникПерша світова війна Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАсоціація німецьких інженерівd Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове звання Віце-адмірал-інженер запасу
Нагороди
Столітня медаль
Столітня медаль
Медаль «За вислугу років» (Пруссія)
Медаль «За вислугу років» (Пруссія)
Лицарський хрест 1-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Лицарський хрест 1-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Хрест Воєнних заслуг II класу
Хрест Воєнних заслуг II класу

Ернст Фрідріх (нім. Ernst Friedrich; 10 жовтня 1874, Потсдам[1]17 травня 1957) — німецький військово-морський діяч, віцеадмірал-інженер запасу крігсмаріне.

Біографія

[ред. | ред. код]

1 квітня 1893 року вступив на флот[2]. З 12 квітня 1913 року — військово-морський штабний інженер у званні капітан-лейтенанта. Учасник Першої світової війни, до травня 1916 року — інженер-електрик на дредноуті «Фрідріх Великий». Пізніше став головним інженером на легкому крейсері «Нюрнберг».

Після демобілізації армії залишений на флоті. З 1923 року — головний інженерний офіцер Морського управління. 31 грудня 1927 року звільнений у відставку[3]. Працював фрілансером.

Під час Другої світової війни очолював службу догляду за інтернованими та військовополоненими. Серед іншого, він забезпечив студентів технічних спеціальностей та інженерів спеціальною літературою, готовальнями і логарифмічними лінійками[4]. В травні 1945 року виконував обов'язки виконавчого директора Асоціації німецьких інженерів[3]. Після війни займався інженерною допомогою в берлінському районному відділі Асоціації[5].

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Mitglieder-Verzeichnis 1954. Hoppenstedts Wirtschaftsverlag GmbH, Essen, S. 191.
  2. Kriegsmarine: Rangliste der Kaiserlich Deutschen Marine für das Jahr .... E.S. Mittler und Sohn, S. 96 (https://books.google.com/books?id=gThVAAAAYAAJ&newbks=0&printsec=).
  3. а б в Persönliches. In: VDI-Nachrichten.
  4. Erich Kothe: Vom Werden und Wirken des VDI. In: VDI-Zeitschrift. 98, Nr. 14, S. 651.
  5. Mitglieder-Verzeichnis 1954. Hoppenstedts Wirtschaftsverlag GmbH, Essen, S. 39*.
  6. Reinhard Stumpf: Die Wehrmacht-Elite: Rang- und Herkunftsstruktur der deutschen Generale und Admirale 1933–1945. Walter de Gruyter GmbH & Co KG, ISBN 978-3-486-81768-3, S. 98 (https://books.google.com/books?id=S5BdDwAAQBAJ&newbks=0&printsec=).
  7. Mitglieder-Verzeichnis 1954. Hoppenstedts Wirtschaftsverlag GmbH, Essen, S. 26*.

Література

[ред. | ред. код]
  • Marine-Offizier-Verband (Hrsg.), Albert Stoelzel: Ehrenrangliste der Kaiserlich Deutschen Marine. 1914–18. Thormann & Goetsch, Berlin 1930, S. 1198

Посилання

[ред. | ред. код]