Ерте

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ертé
фр. Erté
При народженніРоман Петрович Тиртов
Народження11 жовтня 1892(1892-10-11)[1]
Санкт-Петербург, Російська імперія
Смерть21 квітня 1990(1990-04-21)[2][3][…] (97 років)
 XIV округ Парижа, Париж, Франція[1] або Париж, Франція[5]
Похованняцвинтар П'єр-Греньє
Національністьросіянин
Країна Франція
 Російська імперія
Діяльністьхудожник, скульптор, ілюстратор, дизайнер, модельєр, графік, митець, художник з костюмів
НапрямокАр Деко
Відомі учніIra Reinesd
Роботи в колекціїТейт, Музей мистецтва Метрополітен[6] і New Mexico Museum of Artd
Автограф

CMNS: Ерте у Вікісховищі

Ертé (ім'я при народженні — Ромáн Петрóвич Тиртóв, фр. Erté/Romain de Tirtoff, 23 листопада (4 грудня) 189221 квітня 1990) — французький художник і дизайнер українсько-російського походження, визначний представник стилю ар деко. Працював у сфері моди, графіки, скульптури, сценографії, дизайну інтер'єру.

Біографія

[ред. | ред. код]

Нащадок старовинного дворянського роду, корені якого відстежуються до середини XVI століття. Батько — Тиртов Петро Іванович (1856—1927), генерал-лейтенант російського флоту. Мати — українка Ніколенко Наталія Михайлівна. Саме мати посприяла розвитку творчого потенціалу Ерте: «Я почав малювати в три роки кольоровими олівцями і в шість років намалював свою першу модель. Це був ескіз вечірньої сукні для моєї матері, який вона віддала кравчині, і сукня мала великий успіх. Коли моя мати (уроджена Ніколенко) побачила, що моє захоплення малюванням серйозне, вона представила мене знаменитому живописцеві Іллі Юхимовичу Рєпіну. Він похвалив стиль моїх робіт і дав мені мій перший урок малювання». Пізніше юний Роман Тиртов приватно займався з учнем Іллі Рєпіна художником Дмитром Лосевським. У 1907 Роман живе рік у Парижі. Саме наприкінці цього періоду він відкриває для себе творчість Обрі Бердслі. Закінчивши гімназію, в 1912 році хлопець знову їде до Парижа з метою стати дизайнером. Він приймає це рішення незважаючи на сильну протидію батька, який прагнув, аби син продовжив сімейну традицію і став морським офіцером. Щоб не кидати тінь на честь сім'ї, Роман бере псевдонім, використавши транскрипцію власних ініціалів «ер» і «те». З 1913 року працює в Домі моди Поля Пуаре. У 1915 він підписує свій перший значний контракт із журналом «Harper's Bazaar» і так розпочинається його кар'єра як ілюстратора, що охоплювала також дизайн костюмів та декорацій. В 1920-ті роки стає одним із провідних художників стилю «ар-деко». Створював костюми для Анни Павлової, Мати Харі, Ліліан Гіш. Протягом 1915—1937 років виконав більше двохсот обкладинок для журналу «Harper's Bazaar», його ілюстрації також з'являлись у таких публікаціях як «Cosmopolitan» і «Vogue», зробивши їх новим мистецьким феноменом. В 1921 році художник представляє світу моди модель сукні із асиметричним декольте, його ж вважають винахідником стилю «унісекс». В 1925 році отримує запрошення у Голлівуд, на студію «Metro-Goldwyn-Mayer». У 1940—1960-ті займається скульптурою, графікою (серії «Цифри» і «Алфавіт»), сценографією (зокрема оформлення балетів Ролана Петі). Роботами Романа Тиртова захоплювались Джордж Баланчин та Енді Воргол. На початку 1970-х, в час відновлення інтересу до «ар-деко», отримує всесвітню відомість. Найбільш відомим зі створених Ерте образів є «Симфонія у чорному», що зображає високу струнку жінку, загорнену у чорне, із худим чорним собакою на повідку. Це зображення було репродуковане й копійоване безліч разів. Роботи художника можна зустріти у колекціях кількох відомих музеїв, зокрема у музеї Вікторії та Альберта та Метрополітені, чимала колекція його творів знаходиться у музеї 1999 в Токіо.

Галерея творів

[ред. | ред. код]

Автобіографія

[ред. | ред. код]
  • Things I Remember: An Autobiography, Quadrangle/The New York Times Book Co., 1975, ISBN 0-8129-0575-X.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б Fichier des personnes décédées mirror
  2. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  3. Erté
  4. ErtéOUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  5. Чеська національна авторитетна база даних
  6. Музей мистецтва Метрополітен — 1870.