Ертугліфлозин
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
| |
| Систематична назва (IUPAC) | |
| (1S,2S,3S,4R,5S)-5-[4-Chloro-3-(4-ethoxybenzyl)phenyl]-1-(hydroxymethyl)-6,8-dioxabicyclo[3.2.1]octane-2,3,4-triol | |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | |
| Код ATC | |
| PubChem | |
| DrugBank | |
| Хімічні дані | |
| Формула | C22H25ClO7 |
| Мол. маса | 436,89 г/моль |
| SMILES | & |
| Фармакокінетичні дані | |
| Біодоступність | ~100% |
| Метаболізм | гепатичний |
| Період напіврозпаду | 17 год. |
| Виділення | нирковий (50%), фекалії (41%) |
| Терапевтичні застереження | |
| Кат. вагітності |
? |
| Лег. статус | |
| Шляхи введення | перорально |
Ертугліфлозин (англ. Ertugliflozin) — синтетичний таблетований цукрознижуючий лікарський засіб для прийому всередину, який застосовується для лікування цукрового діабету другого типу, що випускається під торговою назвою «Стеглатро».[1][2] Найбільш поширеними побічними ефектами препарату є грибкові інфекції піхви та інші інфекції жіночої статевої системи.[1] Ертугліфлозин є інгібітором натрійзалежного котранспортера глюкози 2-го типу (SGLT2)[1][2], і входить до класу препаратів, відомих як гліфлозини.[3] У США FDA схвалило препарат для застосування як монотерапії, або як комбінації фіксованих доз із ситагліптином або метформіном.[4] У Європейському Союзі ертугліфлозин схвалений у березні 2018 року для використання як монотерапії або комбінованої терапії.[5] У вересні 2020 року журнал «The New England Journal of Medicine» повідомив, що ертугліфлозин виявився не гіршим за плацебо щодо появи серцево-судинних подій.[6]
Комбінація ертугліфлозину з метформіном продається як «Сеглуромет», а комбінація з ситагліптином продається як «Стеглуджан».[7][8][9][10][11]
Ертугліфлозин показаний для лікування дорослих із недостатньо контрольованим цукрового діабету другого типу як доповнення до дієти та фізичної активності як монотерапія, коли не може застосовуватися метформін через непереносимість або протипоказання, або як додаток до інших лікарських засобів для лікування діабету.[1]
Згідно схвалення США ертугліфлозин протипоказаний пацієнтам із важкою нирковою недостатністю, термінальною нирковою недостатністю та хворим, які перебувають на діалізі.[2] Схвалення Європейського Союзу не містить жодних протипоказань, окрім підвищеної чутливості до препарату, яка є стандартною для всіх схвалень препаратів.[5]
Побічні ефекти, які спостерігалися в дослідженнях значно частіше при застосуванні ертугліфлозину, ніж при застосуванні плацебо, включали мікоз статевих органів як у чоловіків, так і у жінок, вагінальний свербіж, часте сечовипускання, спрагу, гіпоглікемію і втрату ваги при схемі вищого дозування. Рідкісним, але небезпечним для життя побічним ефектом гліфлозинів є кетоацидоз; це спостерігалося у 3 хворих (0,1 %) під час досліджень ертугліфлозину.[2] Симптоми кетоацидозу включають нудоту, блювання, біль у животі, втому та проблеми з диханням. Щоб зменшити ризик розвитку кетоацидозу (серйозного стану, при якому в організмі спостерігається високий рівень кетонових тіл) після операції, FDA схвалило зміни до інформації про призначення інгібіторів натрійзалежного котранспортера глюкози 2-го типу (SGLT2), у яких рекомендовано тимчасово припинити їх застосування перед плановою операцією. Прийом ертугліфлозину слід припинити щонайменше за 4 дні до запланованої операції.[12]
Пацієнти без будь-яких токсичних ефектів можуть перенести шестиразове перевищення добової дози протягом 2 тижнів або двадцятиразове однократне перевищення разової дози препарату.[5]
Як і у випадку з багатьма ліками від діабету, комбінування ертугліфлозину з інсуліном або стимуляторами секреції інсуліну (такими як похідні сульфонілсечовини) може призвести до підвищеного ризику гіпоглікемії. Поєднання з діуретиками може призвести до підвищення ризику зневоднення та зниження артеріального тиску. У дослідженнях не виявлено клінічно значущих фармакокінетичних взаємодій препарату.[2][5]
Після перорального прийому ертугліфлозин практично повністю всмоктується в кишечнику, і не має ефекту першого проходження через печінку. Найвища концентрація препарату в плазмі крові досягається через годину після прийому. Ертугліфлозин на 93,6 % зв'язується з білками плазми крові. Препарат метаболізується переважно до глюкуронідів ферментами UGT1A9 та UGT2B7. Ферменти цитохрому Р-450 відіграють лише незначну роль у метаболізмі ертугліфлозину.[2][5] Період напіввиведення препарату становить близько 17 годин. 40,9 % препарату виводиться з калом (33,8 % у незміненому вигляді та 7,1 % у вигляді метаболітів) і 50,2 % із сечею (1,5 % у незміненому вигляді та 48,7 % у вигляді метаболітів). Висока частка незміненої речовини в калі, ймовірно, пов'язана з гідролізом метаболітів до вихідної речовини.[2][5]
Ертугліфлозин, ертугліфлозин/метформін та ертугліфлозин/ситагліптин були схвалені для медичного використання в США в грудні 2019 року, а в Європейському Союзі в березні 2018 року.[2][8][10][1][9][11]
- ↑ а б в г д Steglatro EPAR. European Medicines Agency (EMA). 17 вересня 2018. Процитовано 24 вересня 2020. (англ.)
- ↑ а б в г д е ж и Steglatro- ertugliflozin tablet, film coated. DailyMed. 30 січня 2020. Процитовано 24 вересня 2020. (англ.)
- ↑ Trum M, Wagner S, Maier LS, Mustroph J (червень 2020). CaMKII and GLUT1 in heart failure and the role of gliflozins. Biochimica et Biophysica Acta (BBA) - Molecular Basis of Disease. 1866 (6): 165729. doi:10.1016/j.bbadis.2020.165729. PMID 32068116. (англ.)
- ↑ FDA Approves SGLT2 Inhibitor Ertugliflozin for Type 2 Diabetes. MedScape. (англ.)
- ↑ а б в г д е Steglatro: EPAR – Product Information (PDF). European Medicines Agency. 4 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 18 червня 2018. Процитовано 18 червня 2018. (англ.)
- ↑ Cannon CP, Pratley R, Dagogo-Jack S, Mancuso J, Huyck S, Masiukiewicz U, Charbonnel B, Frederich R, Gallo S, Cosentino F, Shih WJ, Gantz I, Terra SG, Cherney DZ, McGuire DK (жовтень 2020). Cardiovascular Outcomes with Ertugliflozin in Type 2 Diabetes. The New England Journal of Medicine. 383 (15): 1425—1435. doi:10.1056/NEJMoa2004967. PMID 32966714. (англ.)
- ↑ Australian Public Assessment Report for Ertugliflozin, Ertugliflozin / Sitagliptin, Ertugliflozin / Metformin (PDF) (Звіт). (англ.)
- ↑ а б Segluromet- ertugliflozin and metformin hydrochloride tablet, film coated. DailyMed. 11 серпня 2020. Процитовано 24 вересня 2020. (англ.)
- ↑ а б Segluromet EPAR. European Medicines Agency (EMA). 17 вересня 2018. Процитовано 24 вересня 2020. (англ.)
- ↑ а б Steglujan- ertugliflozin and sitagliptin tablet, film coated. DailyMed. U.S. National Library of Medicine. 31 січня 2020. Процитовано 24 вересня 2020. (англ.)
- ↑ а б Steglujan EPAR. European Medicines Agency (EMA). 17 вересня 2018. Процитовано 24 вересня 2020. (англ.)
- ↑ FDA revises labels of SGLT2 inhibitors for diabetes to include warning. U.S. Food and Drug Administration. 19 березня 2020. Процитовано 6 червня 2020. (англ.)