Перейти до вмісту

Еріх Гекер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Еріх Гекер
нім. Erich Haeker
Народився30 червня 1886(1886-06-30)
Західна Пруссія, Королівство Пруссія, Німеччина
Помер27 квітня 1958(1958-04-27) (71 рік)
Любек, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина
Діяльністьофіцер, підводник
Військове звання Контр-адмірал
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Галліполійська зірка
Галліполійська зірка
Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)
Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)
Фландрійський хрест
Фландрійський хрест
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Нагрудний знак підводника
Нагрудний знак підводника

Еріх Геккер (нім. Erich Haeker; 30 червня 1886, Бісмаркгеге, Західна Пруссія — 27 квітня 1958, Любек) — німецький офіцер-підводник, контрадмірал крігсмаріне.

Біографія

[ред. | ред. код]

1 квітня 1906 року вступив у кайзерліхмаріне. Учасник Першої світової війни. З серпня 1914 року — вахтовий офіцер підводного човна U-6. В січні-квітні 1915 року вивчав будову UB-6. З 8 квітня по 12 листопада 1915 року — командир UB-6. З грудня 1915 по грудень 1916 року — інструктор відділу підводних човнів і командир U-1. З 22 січня по 23 вересня 1917 року — командир UC-79. Всього за час бойових дій потопив 9 кораблів загальною водотоннажністю 6 201 брт, захопив як трофеї 14 кораблів (10 961 брт) і пошкодив 1 корабель (57 брт). З жовтня 1917 по листопад 1918 року служив в штабі командувача підводними човнами у Фландрії.

Після демобілізації армії залишений в рейхсмаріне. З 15 травня 1919 по 19 лютого 1920 року — командир крейсера «Аркона». 30 вересня 1934 року вийшов у відставку. 15 січня 1935 року повернувся на службу і призначений економічним офіцером ВМС в економічну інспекцію 6-го військового округу. З 1 березня 1937 року — консультант відділу оборони ОКМ. З 28 березня 1938 року — командир військового району Свінемюнде. З 22 липня 1940 року — директор відділу спорядження і навігації військових верфей Вільгельмсгафена. З 28 травня 1942 року — головний директор верфей Миколаєва. З 24 серпня 1942 року — знову директор відділу спорядження і навігації військових верфей Вільгельмсгафена. 18 жовтня 1944 року переданий в розпорядження головнокомандувача ВМС на Північному морі, а 31 січня 1945 року звільнений у відставку.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]