Еріх Мендельсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еріх Мендельсон
нім. Erich Mendelsohn
Erich Mendelsohn
Народження21 березня 1887(1887-03-21)[1][2][…]
Смерть15 вересня 1953(1953-09-15)[1][2][…] (66 років) або 16 вересня 1953(1953-09-16)[4] (66 років)
Країна
(підданство)
 Велика Британія
 Німеччина
 США[5]
НавчанняМюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, Мюнхенський технічний університет[6], Вроцлавський університет[6] і Берлінський технічний університет[6]
Діяльністьархітектор, фотограф
Праця в містахПотсдам, Штутгарт, Нюрнберг, Хемніц, Луккенвальде, Бреслау, Берлін, Ессен, Кенігсберг, Тільзіт, Глівіце, Дуйсбург, Кельн, Осло, Бексгілл-он-Сі, Бакінгемшир, Лондон, Ленінград, Єрусалим, Хайфа, Реховот, Ягур, Сан-Франциско, Сент-Луїс, Вашингтон, Балтимор, Сент-Пол, Гренд-Репідс, Клівленд, Юніверсіті Сіті
Архітектурний стильекспресіонізм, функціоналізм
Найважливіші спорудиВежа Ейнштейна[7] і Універмаг Рудольфа Петерсдоффаd
ЗакладУніверситет Каліфорнії (Берклі)
Нагороди
CMNS: Еріх Мендельсон у Вікісховищі

Е́ріх Мендельсо́н (нім. Erich Mendelsohn, 21 березня 1887, Алленштейн, Східна Пруссія — 15 вересня 1953, Сан-Франциско, США) — німецький архітектор, експресіоніст (у 1920-х роках) і функціоналіст — у роботах пізнішого періоду.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в місті Алленштейн у сім'ї євреїв — емігрантів з Польщі. Навчався у Вищій технічній школі у Шарлоттенбурзі[de], (Берлін) і Вищій технічній школі в Мюнхені (1907–1911) у Теодора Фішера. У 1911–1914 роках зблизився з групою В. Кандинського «Синій вершник». У 1919 разом з Людвігом Місом ван дер Рое, Вальтером Ґропіусом і Петером Беренсом організував «Листопадову групу», що об'єднала архітекторів-однодумців. Тоді ж відкриває свою майстерню в Берліні, яка незабаром стала одним з найвідоміших архітектурних бюро Німеччини. Перші ж роботи — знаменита вежа Ейнштейна у Потсдамі (1917–1921), універмаги Шоккена[de] у Штутгарті (1926), Нюрнбергу і Хемніці (1926–1929) забезпечили архітектору суспільне визнання та увагу.

Незабаром Мендельсон побував у Нідерландах, і тут на нього справила враження творчість архітекторів-експресіоністів. Після повернення до Німеччини, він побудував будинок капелюшної фабрики в Луккенвальде (1921–1923), що нагадує ранні роботи данського архітектора Віллема Марінуса Дудока. Вивчення конструктивних особливостей матеріалів знайшло відображення в проєктах універмагів, побудованих Еріхом Мендельсоном в Бреслау, Штутгарті, Хемніці та Берліні у період 1927-1931-х.

У 1933 році він покинув нацистську Німеччину, деякий час проживав у Великій Британії (періоди 1933–1934 та 1939–1941 років) і в Палестині (1934–1939), а з 1941 року остаточно перебрався до США.

У перших своїх проєктах будівель, що принесли автору міжнародне визнання, Мендельсон перебував під явним впливом експресіоністського модернізму. До них насамперед належить вежа Ейнштейна, згодом приєднана до Астрофізичного інституту у Потсдамі (1920–1924) і будівля капелюшної фабрики в місті Луккенвальде, (на той час належало до землі Бранденбург, 1921–1923), а також універсальні магазини Шокена в Нюрнберзі (1926), Штутгарті (1926–1928) та інших містах й Колумбусхауз у Берліні (1929–1933).

Так само експресіоністський модернізм знайшов своє втілення і в проєктах Мендельсона, виконаних для Радянського Союзу. Такий, перш за все, новаторський проєкт комплексу споруд трикотажної фабрики «Красное знамя» в Ленінграді (1925), за яким було споруджено будинок силової підстанції цієї фабрики (решта проєкту згодом була змінена іншими архітекторами), а також нереалізований конкурсний проєкт Палацу Рад у Москві (1932).

Проєкти Мендельсона в Ерец-Ісраель, завдяки своїм внутрішнім дворикам, критим переходам, а також контрастному поєднанню бетону й місцевих порід каменю, добре відповідають умовам клімату й особливостям рельєфу та органічно вписуються в навколишнє середовище. До них належать: будинок і бібліотека Шокена (1936–1937); лікарня Хадасса[en] на горі Скопус (1936–1938); Англо-Палестинський банк (1938–1939), тепер Банк леуммі ле-Ісраель, та інші (усі перелічені будівлі знаходяться в Єрусалимі). Також за проєктами Мендельсона було збудовано дві лікарні в Хайфі (1937–1939); будинок Хаїма Вейцмана (1936–1937); сельськогосподарський факультет Єврейського університету, лабораторія Вольфа, тепер у складі Науково-дослідницького інституту імені Хаїма Вейцмана в Реховоті (1939–1941); торговельна школа Тітц в кібуці Ягур (1937–1939). Перелічені проєкти склали важливу віху в становленні ізраїльської архітектури.

З американських проєктів Мендельсона вирізняються: лікарня імені Маймоніда у Сан-Франциско (1948), синагогальний центр в Сент-Луїсі (штат Міссурі, 1950), а також синагоги у Вашингтоні, Балтиморі (штат Меріленд) і Сент-Полі (штат Міннесота). У США Мендельсон також займався викладанням: у 1941–1945-х в Колумбійському, Єльському, Гарвардському та Мічиганському університетах, з 1947 року — в Каліфорнійському університеті.

Кращі архітектурні проєкти й будівлі

[ред. | ред. код]

Німеччина

[ред. | ред. код]
Капелюшна фабрика в Луккенвальде
  • Колонія робітників для профспілки будівельників у Луккенвальде (19191920)
  • Садовий павільйон для сім'ї Геррманн, Луккенвальде (1920)
  • Заводський корпус капелюшної фабрики Геррманна, Луккенвальде (19191920)
  • Реконструкція адміністративної будівлі страхової компанії «Hausleben», Берлін (1920)
вежа Ейнштейна у потсдамському районі Бабельсберг
  • вежа Ейнштейна (обсерваторія на горі Телеграфенберг у Потсдамі, 1917 або 19201921
  • Подвійна вілла на майдані Каролінгерплац у Берліні (19211922)
  • Будівля капелюшної фабрики Штайнберга, Луккенвальде (19211923)
Будинок Моссе в Берліні
Магазин Петерсдорффа, Бреслау
Універмаг Шоккена у Хемніці

Норвегія

[ред. | ред. код]
  • Садовий магазин «Dobloug», Осло, Норвегія (1932), збудовано за проєктом Мендельсона

Велика Британія

[ред. | ред. код]

Ізраїль

[ред. | ред. код]
Силова станція текстильної фабрики «Красное знамя», Санкт-Петербург
  • Текстильна фабрика «Красное знамя», Ленінград (19251926). За проєктом Мендельсона збудовано лише силову підстанцію, тепер є пам'яткою архітектури місцевого значення. Решта комплексу споруд фабрики добудовувалась у 1926–1928 та 1934–1937 роках за зміненим проєктом[8].
  • Конкурсний проєкт Палацу Рад (1932, не здійснено).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #11858071X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б SNAC — 2010.
  4. Бібліотека КонгресуLibrary of Congress.
  5. Museum of Modern Art online collection
  6. а б в https://www.gf.org/fellows/all-fellows/eric-mendelsohn/
  7. https://www.berlin.de/landesdenkmalamt/denkmalpflege/erkennen-und-erhalten/wohnhaeuser/haus-dr-bejach-639726.php#1
  8. Макогонова М. Л. Эрих Мендельсон в Ленинграде: фабрика «Красное Знамя» // В сб. «Невский архив», вып. II. — М; СПб.: Atheneum; Феникс, 1995.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Еріх Мендельсон