Перейти до вмісту

Еріх Фрідерікі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Еріх Фрідерікі
нім. Erich Friderici
Оберст Фрідерікі (1939).
Народився21 грудня 1885(1885-12-21) або 1885[1]
Помер19 вересня 1964(1964-09-19) або 1964[1]
Ґарміш-Партенкірхен, Верхня Баварія, Баварія, Німеччина[2]
Країна Німеччина
Діяльністьвійськовослужбовець
Знання мовнімецька
УчасникПерша світова війна і Друга світова війна
Роки активностіз 1905
Військове звання генерал від інфантерії
Нагороди
Срібний німецький хрест
Срібний німецький хрест
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Лицарський хрест Військового ордена Святого Генріха
Лицарський хрест Військового ордена Святого Генріха
Лицарський хрест 1-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Лицарський хрест 1-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Лицарський хрест 2-го класу ордена Церінгенського лева
Лицарський хрест 2-го класу ордена Церінгенського лева
Ганзейський хрест (Гамбург)
Ганзейський хрест (Гамбург)
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу

Еріх Фрідерікі (нім. Erich Friderici; 21 грудня 1885 — 19 вересня 1964) — німецький офіцер, генерал піхоти вермахту. Кавалер Німецького хреста в сріблі.

Біографія

[ред. | ред. код]

8 березня 1905 року поступив на службу в піхоту. Учасник Першої світової війни, ад'ютант бригади, потім офіцер Генштабу. Після демобілізації армії залишений у рейхсвері. З 1 жовтня 1931 року — командир 11-го піхотного полку. З 1 жовтня 1933 року — комендант Лейпцига. З 1 травня 1935 року — офіцер для особливих доручень при головнокомандувачі сухопутними військами. З 1 жовтня 1935 року — військовий аташе в Угорщині і Болгарії (зі штаб-квартирою в Будапешті). З 12 жовтня 1937 року — командир 17-ї піхотної дивізії. З 1 квітня 1939 року — уповноважений вермахту в імперському протектораті і командувач військами військового округу Богемії і Моравії. З 27 жовтня 1941 по 1 липня 1944 року — командувач охоронними військами і начальник тилового району групи армій «Південь». 8 травня 1945 року взятий у полон англо-американськими військами. В 1947 році звільнений.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Hrsg.: Reichswehrministerium, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1930, S. 118
  • Klaus D. Patzwall und Veit Scherzer: Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt 2001, ISBN 3-931533-45-X, S. 541

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Catalog of the German National Library
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #140742352 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.

Посилання

[ред. | ред. код]