Еріх Шнайдер

Еріх Шнайдер
Еріх Шнайдер
нім. Erich Schneider
Народився	12 серпня 1894; Біденкопф, Марбург-Біденкопф, Гіссен, Гессен, Німеччина
Помер	3 серпня 1980 (85 років); Вісбаден, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер, інженер
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	Генерал-лейтенант
Нагороди
	Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках»
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шнайдер.

Еріх Шнайдер (нім. Erich Schneider; 12 серпня 1894, Біденкопф — 3 жовтня 1980, Вісбаден) — німецький інженер і воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений у рейхсвері. Закінчив Вище технічне училище в Штутгарті. Потім служив в Управлінні озброєння сухопутних військ, начальник відділу. З 20 червня 1940 року — командир 103-го артилерійського полку. Учасник німецько-радянської війни. 12 березня 1942 року знову очолив відділ Управління озброєнь. З 24 листопада 1942 року — командир 4-ї танкової дивізії. Учасник Курської битви. 1 червня 1943 року знову повернувся в Управління озброєнь. З 28 грудня 1944 року — командир 14-ї піхотної дивізії. Учасник боїв у Східній Пруссії і Гайлігенбайльському котлі. 20 березня 1945 року відсторонений від командування за невиконання наказів фюрера і заарештований гестапо. В травні 1945 року звільнений з тюрми американськими військами і взятий в полон. 1 серпня 1947 року звільнений. Брав активну участь розробці зброї та оборонних технологій.

Звання

Фанен-юнкер (7 серпня 1914)
Фенріх (лютий 1915)
Лейтенант (14 липня 1915) — 1 лютого 1917 року одержав новий патент від 19 грудня 1913 року.
Обер-лейтенант (1 вересня 1923)
Гауптман (1 квітня 1928)
Майор (1 листопада 1934)
Оберст-лейтенант (1 серпня 1937)
Оберст (1 січня 1940)
Генерал-майор (21 січня 1943)
Генерал-лейтенант (1 липня 1943)

Нагороди

Залізний хрест
- 2-го класу (22 вересня 1915)
- 1-го класу (26 жовтня 1916)
Почесний хрест ветерана війни з мечами
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (24 червня 1941)
- 1-го класу (16 липня 1941)
Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках» в сріблі
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- лицарський хрест (5 травня 1943)
- дубове листя (№768; 6 березня 1945)
Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», командорський хрест (12 листопада 1971) — за заслуги в сфері військової техніки.

Література

Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.478 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9

Посилання

Біографія. [Архівовано 6 жовтня 2020 у Wayback Machine.]