Есельсон Борис Наумович

Есельсон Борис Наумович
Есельсон Борис Наумович
Народився	8 травня 1917; Маріуполь, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер	13 березня 1980 (62 роки); Харків, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Діяльність	фізик
Alma mater	Харківський державний університет
Галузь	фізика низьких температур
Заклад	ХНУ ім. В. Н. Каразіна; ФТІНТ імені Б. І. Вєркіна НАН України; ННЦ ХФТІ
Посада	Заступник директора ФТІНТ
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник	Лазарєв Борис Георгійович
Нагороди	;

Борис Наумович Есельсон (нар. 08 травня 1917, Маріуполь — пом. 13 березня 1980, Харків) — радянський, український фізик, доктор фізико-математичних наук, професор, заслужений діяч науки УРСР (1977).

Біографія

У 1932 в Харкові закінчив 7 класів школи та в 1933 ФЗУ при Харківському паротягобудівному заводі. Працював слюсарем на ХПЗ і вчився на курсах з підготовки до університету.

У 1934 році вступив до фізико-математичного факультету Харківського державного університету. Починаючи з 4-го курсу, працював лаборантом у лабораторії низьких температур Українського Фізико-технічного інституту (УФТІ) АН УРСР. Після закінчення університету був прийнятий на посаду молодшого наукового співробітника УФТІ, а у січні 1940 р. поступив до аспірантури (Керівник Б. Г. Лазарев).^[1]

Брав участь у Німецько-радянський війні. Воював на Західному і Сталінградському фронтах. Був командиром мінометного взводу, потім роти, лейтенант. Нагороджений медалями «За оборону Сталінграда» і «За перемогу над Німеччиною»^[1]

Після важкого поранення та лікування у госпіталі з травня 1943 викладав курс «Артилерія», спочатку на бригадних курсах, потім у навчальному офіцерському полку, з серпня 1944 року у Сталінградському артилерійському училищі. У листопаді 1945 був демобілізований і повернувся до Фізико-технічного інституту, де був прийнятий на посаду старшого наукового співробітника. У 1946 році захистив кандидатську, в 1957 — докторську дисертацію на тему «Дослідження властивостей ізотопів гелію і їх розчинів». Професор (1966). З січня 1961 — завідувач лабораторії УФТІ.^[2]

У 1963 перейшов у нещодавно організований Фізико-технічний інститут низьких температур (ФТІНТ) АН УРСР (був одним з його організаторів). З 1963 до 1970 працював заступником директора інституту з наукової роботи^[3], потім — завідувачем відділу фізики квантових рідин і кристалів. Заслужений діяч науки УРСР (1977).^[2]

Читав курси лекцій в Харківський державний університет імені О. М. Горького та Харківському політехнічному інституті.^[4]

Співавтор наукового відкриття «Явище квантової дифузії в кристалах» Диплом № 206, 17 листопада 1978 р. (з пріоритетом від 15.01.1969 р.), співавтори О.Ф. Андрєєв, І.М. Лівшиць, В.Н. Григорьєв, В.А. Михєєв ^[5]:

Григорьев В. Я., Есельсон Б. Н., Михеев В. А., Шульман Ю. Э. // «Квантовая диффузия и локализация атомов Не3 в твердом Не4» Письма в ЖЭТФ. 1973. Т. 17. С. 16.

Книги

Свойства жидкого и твердого гелия: Растворы 3 He — 4 He. Справочник / Б. Н. Есельсон, В. Г. Иванцов, В. А. Коваль и др.; Под ред. Б. Н. Есельсона. — Киев: Наук. думка, 1982. — 231 с. : ил.; 20 см.
Свойства жидкого и твердого гелия [Текст] / [Б. Н. Есельсон, В. Н. Григорьев, В. Г. Иванцов, Э. Я. Рудавский] ; Гос. служба стандарт. справ. данных. — Москва: Изд-во стандартов, 1978. — 127 с. : граф.; 21 см.
Растворы квантовых жидкостей He3-He4 [Текст]. — Москва: Наука, 1973. — 423 с. : ил.; 22 см. Б. Н. Есельсон, В. Н. Григорьев, В. Г. Иванцов и др.
Есельсон Б. Н., Благой Ю. П., Григорьев В. Н., Манжелий В. Г., Михайленко С. А., Неклюдов Н. П. Свойства жидкого и твердого водорода. Издательство стандартов, Москва, 1969, 136 с.

Джерела

ЕСЕЛЬСОН Борис Наумович. К 60 л. — ФНТ. 1977, т. 3, No 6, с. 812—813, портр.
Некролог — ФНТ, 1980, т. 6, No 5, с. 679, портр.
Борис Наумович Есельсон (1917—1980). К восьмидесятилетию со дня рождения (483—484). ФНТ Том 23, Выпуск 5-6, 1997
http://ftint50.ilt.kharkov.ua/pdf/ch4_11.pdf [Архівовано 10 липня 2019 у Wayback Machine.]

Примітки

↑ ^а ^б Борис Наумович Есельсон (к шестидесятилетию со дня рождения), Физика низких температур [Архівовано 27 січня 2021 у Wayback Machine.], том 3, Выпуск 6, 1977, с. 812—813
↑ ^а ^б Борис Наумович Есельсон (1917—1980) К восьмидесятилетию со дня рождения. Физика низких температур [Архівовано 27 січня 2021 у Wayback Machine.], Том 23, Выпуск 5-6, 1997 с. 483—484
↑ Ответственный редактор С.Л. ГНАТЧЕНКО (2010). 50-лет ФТИНТ. Киев: НПП Издательство "Наукова думка". с. 455. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 25 грудня 2020.
↑ Памяти Бориса Наумовича Есельсона. Физика низких температур [Архівовано 27 січня 2021 у Wayback Machine.], Том 6, Выпуск 5, 1980 с. 679—680
↑ НАУКОВІ ВІДКРИТТЯ УЧЕНИХ УКРАЇНИ, ЗРОБЛЕНІ ЗА ПЕРІОД 1938—1990 рр.(державна реєстрація) Наука та інновації. 2008. Т 4. No 5. С. 47 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 липня 2021. Процитовано 25 грудня 2020.

Біографії Фізика Харків

Це незавершена стаття про фізика.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[:0-1] а ^б Борис Наумович Есельсон (к шестидесятилетию со дня рождения), Физика низких температур [Архівовано 27 січня 2021 у Wayback Machine.], том 3, Выпуск 6, 1977, с. 812—813

[:1-2] а ^б Борис Наумович Есельсон (1917—1980) К восьмидесятилетию со дня рождения. Физика низких температур [Архівовано 27 січня 2021 у Wayback Machine.], Том 23, Выпуск 5-6, 1997 с. 483—484

[3] Ответственный редактор С.Л. ГНАТЧЕНКО (2010). 50-лет ФТИНТ. Киев: НПП Издательство "Наукова думка". с. 455. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 25 грудня 2020.

[4] Памяти Бориса Наумовича Есельсона. Физика низких температур [Архівовано 27 січня 2021 у Wayback Machine.], Том 6, Выпуск 5, 1980 с. 679—680

[5] НАУКОВІ ВІДКРИТТЯ УЧЕНИХ УКРАЇНИ, ЗРОБЛЕНІ ЗА ПЕРІОД 1938—1990 рр.(державна реєстрація) Наука та інновації. 2008. Т 4. No 5. С. 47 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 липня 2021. Процитовано 25 грудня 2020.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]