Перейти до вмісту

Ескадрені міноносці типу «Регеле Фердінанд»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ескадрені міноносці типу «Регеле Фердінанд»
Ескадрений міноносець «Регеле Фердінанд»
Служба
Тип/клас Ескадрений міноносець
Попередній клас Ескадрені міноносці типу «Аквіла»
Держава прапора Румунія Румунія
СРСР СРСР
Належність ВМС Румунії
ВМФ СРСР
Замовлено 4
Закладено 2
Спущено на воду 2
Виведений зі складу флоту 2
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1 422 тонн (стандартна)
1 880 тонн (повна)
Довжина 101,9 м
Ширина 9,6 м
Осадка 3,51 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парові турбіни
4 × парових котлів «Thornycroft»
Гвинти 2
Потужність 52 000 к.с.
Швидкість 37 вузлів
Автономність плавання 3000 миль на швидкості 15 вузлів
Екіпаж 212
Озброєння
Артилерія 5 × 120 мм гармати
1 x 76 зенітна гармата
2 × 40 мм зенітних гармати
Торпедно-мінне озброєння 2 (1 x 3) × 533-мм торпедні апарати
50 мін

Кораблі типу «Регеле Фердінанд» — два есмінці, побудовані в Італії для ВМС Румунії наприкінці 1920 -х років. Ці кораблі були найсучаснішими та найпотужнішими військовими кораблями держав Осі у Чорному морі під час Другої світової війни.[1] Під час війни вони брали участь у протидії рейду радянських кораблів на Констанцу 1941 року[2], забезпечували евакуацію військ з Криму 1944 року. Втім переважно вони забезпечували охорону конвоїв у Чорному морі. Румуни стверджували, що вони потопили дві підводні човни під час війни, але радянські документи не підтверджують це[3]. Після перевороту 1944, коли Румунія перейшла на бік союзників, обидва кораблі були захоплені та включені до складу радянського Чорноморського флоту. Вони були повернуті до Румунії в 1951 році і служили до 1961 року, коли вони були утилізовані.

Контекст появи та конструкція

[ред. | ред. код]

Після закінчення Першої світової війни та реалізації угоди щодо придбання двох ескадрених міноносців типу «Аквіла» в Італії, уряд Румунії вирішив замовити кілька сучасних есмінців з верфі Паттісон у Неаполі, Італія, в рамках Морської програми 1927 року. Конструкція базувався на британських лідерах есмінців типу «Торнікрофт», але відрізнялася розміщенням двигунів. Водночас гармати кораблів були імпортовані зі Швеції, а система контролю вогню - з Німеччини. Передбачалося замовити чотири есмінці, але насправді було побудовано лише два.[4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Whitley, M. J. (1999). Destroyers of World War Two : an international encyclopedia (англійська) . London: Arms & Armour. с. 225. ISBN 1-85409-521-8. OCLC 46505277.
  2. ↑ Scafeș, Cornel I.; Crǎciunoiu, Cristian; Mazal Holocaust Collection (1995). Third axis, fourth ally : Romanian armed forces in the European war, 1941-1945 (англійська) . London: Arms and Armour. с. 331. ISBN 1-85409-267-7. OCLC 32552622.
  3. ↑ Monakov, Mikhail S. (2001). Stalin's ocean-going fleet : Soviet naval strategy and shipbuilding programmes, 1935-1953 (англійська) . London: F. Cass. с. 265. ISBN 0-7146-4895-7. OCLC 45963273.
  4. ↑ Chesneau, Roger (1980). Conway's All the world's fighting ships, 1922-1946 (англійська) . London: Conway Maritime Press. с. 359—361. ISBN 0-85177-146-7. OCLC 7734153.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Ескадрені_міноносці_типу_«Регеле_Фердінанд»