Ескіль Маґнуссон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ескіль Маґнуссон
швед. Eskil Magnusson
Ескіль Маґнуссон
 
Народження: 1175[1]
Смерть: 1227[1]
Країна: Швеція
Рід: Фолькунги
Батько: Маґнус Міннешельд[2]
Мати: Інґрід Ільва
Шлюб: Kristina Nilsdotterd
Діти: Peter Eskilsson Näfd

Ескіль Маґнуссон (швед. Eskil Magnusson; прибл.1175 — прибл.1227) — середньовічний шведський шляхтич і закономовець Вестерйотланда. Він є першою засвідченою урядовою особою на території сучасної Швеції, про яку ми маємо повну інформацію[3].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Він був членом династії Б'єльбу, або дому Фолькунгів, яка у 1250-х роках стала королівською династією Швеції. Він був сином Маґнуса Міннешельда і старшим зведеним братом ярла Біргера (Біргера Магнуссона), наймогутнішої людини Швеції середини XIII століття[4][5].

Близько 1217 року він одружився з Крістіною Нільсдоттер, вдовою норвезького графа Гокона Божевільного, чий син Кнут Гоконссон був претендентом на норвезький престол. Завдяки розташуванню своєї юрисдикції та одруженню з Крістіною Ескіль мав добрі контакти в Норвегії та, можливо, брав участь у перемовах між шведським і норвезьким монархами. У 1218–1220 роках його відвідав ісландський історик Сноррі Стурлусон[6][7][8].

Ескіль був відомий своєю вченістю та, здається, зіграв важливу роль у кодифікації закону Вестерйотланду, найстарішого відомого шведського тексту, написаного латинським шрифтом[9]. Список закономовців Вестерйотланда, який додається до тексту закону, говорить про те, що він збирав і редагував закони провінції та здійснював правосуддя з великою обачністю. Він мав розумне судження, вченість священнослужителя і був вищим за всіх вождів королівства. У списку також стверджується, що він відзначився хоробрістю і що знадобиться багато часу, поки не народиться ще одна така людина[3][10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Eskil [Magnusson] — 1917.
  2. https://sok.riksarkivet.se/sbl/Presentation.aspx?id=14301
  3. а б Rosén, Jerker (1953). Eskil Magnusson. Svenskt biografiskt lexikon.
  4. Birger Magnusson. Svenskt biografiskt lexikon. Процитовано 1 серпня 2020.
  5. Folkungaätten. Svenskt biografiskt lexikon. Процитовано 1 серпня 2020.
  6. Håkon Galen. Norsk Biografisk Leksikon. Процитовано 1 серпня 2020.
  7. Knut Håkonsson. Store norske leksikon. Процитовано 1 серпня 2020.
  8. Snorre Sturlason. Norsk Biografisk Leksikon. Процитовано 1 серпня 2020.
  9. Inger Larsson, 'The Role of the Swedish Lawman in the Spread of Lay Literacy', in Along the Oral-Written Continuum: Types of Texts, Relations and the Implications, ed. by Slavica Ranković, Leidulf Melve, and Else Mundal, Utrecht Studies in Medieval Literacy, 20 (Turnhout: Brepols, 2010), pp. 411-27 (pp. 411-13).
  10. Per-Axel Wiktorsson, ред. (2011). Äldre Västgötalagen och dess bilagor. Del 2. Skara stiftshistoriska sällskap. с. 195.