Ескіль Маґнуссон
| Ескіль Маґнуссон швед. Eskil Magnusson | |
 | |
| Народження: | 1175[1] |
|---|---|
| Смерть: | 1227[1] |
| Країна: | Швеція |
| Рід: | Фолькунги |
| Батько: | Маґнус Міннешельд[2] |
| Мати: | Інґрід Ільва |
| Шлюб: | Kristina Nilsdotterd |
| Діти: | Peter Eskilsson Näfd |
Ескіль Маґнуссон (швед. Eskil Magnusson; прибл.1175 — прибл.1227) — середньовічний шведський шляхтич і закономовець Вестерйотланда. Він є першою засвідченою урядовою особою на території сучасної Швеції, про яку ми маємо повну інформацію[3].
Він був членом династії Б'єльбу, або дому Фолькунгів, яка у 1250-х роках стала королівською династією Швеції. Він був сином Маґнуса Міннешельда і старшим зведеним братом ярла Біргера (Біргера Магнуссона), наймогутнішої людини Швеції середини XIII століття[4][5].
Близько 1217 року він одружився з Крістіною Нільсдоттер, вдовою норвезького графа Гокона Божевільного, чий син Кнут Гоконссон був претендентом на норвезький престол. Завдяки розташуванню своєї юрисдикції та одруженню з Крістіною Ескіль мав добрі контакти в Норвегії та, можливо, брав участь у перемовах між шведським і норвезьким монархами. У 1218–1220 роках його відвідав ісландський історик Сноррі Стурлусон[6][7][8].
Ескіль був відомий своєю вченістю та, здається, зіграв важливу роль у кодифікації закону Вестерйотланду, найстарішого відомого шведського тексту, написаного латинським шрифтом[9]. Список закономовців Вестерйотланда, який додається до тексту закону, говорить про те, що він збирав і редагував закони провінції та здійснював правосуддя з великою обачністю. Він мав розумне судження, вченість священнослужителя і був вищим за всіх вождів королівства. У списку також стверджується, що він відзначився хоробрістю і що знадобиться багато часу, поки не народиться ще одна така людина[3][10].
- ↑ а б Eskil [Magnusson] — 1917.
- ↑ https://sok.riksarkivet.se/sbl/Presentation.aspx?id=14301
- ↑ а б Rosén, Jerker (1953). Eskil Magnusson. Svenskt biografiskt lexikon.
- ↑ Birger Magnusson. Svenskt biografiskt lexikon. Процитовано 1 серпня 2020.
- ↑ Folkungaätten. Svenskt biografiskt lexikon. Процитовано 1 серпня 2020.
- ↑ Håkon Galen. Norsk Biografisk Leksikon. Процитовано 1 серпня 2020.
- ↑ Knut Håkonsson. Store norske leksikon. Процитовано 1 серпня 2020.
- ↑ Snorre Sturlason. Norsk Biografisk Leksikon. Процитовано 1 серпня 2020.
- ↑ Inger Larsson, 'The Role of the Swedish Lawman in the Spread of Lay Literacy', in Along the Oral-Written Continuum: Types of Texts, Relations and the Implications, ed. by Slavica Ranković, Leidulf Melve, and Else Mundal, Utrecht Studies in Medieval Literacy, 20 (Turnhout: Brepols, 2010), pp. 411-27 (pp. 411-13).
- ↑ Per-Axel Wiktorsson, ред. (2011). Äldre Västgötalagen och dess bilagor. Del 2. Skara stiftshistoriska sällskap. с. 195.