Естадос
Зовнішній вигляд
Естадос | ||||
---|---|---|---|---|
Estados | ||||
Карта | ||||
Положення острову в протоці Ле-Мер | ||||
Географія | ||||
54°49′ пд. ш. 64°29′ зх. д. / 54.817° пд. ш. 64.483° зх. д. | ||||
Місцерозташування | Атлантичний океан | |||
Акваторія | Атлантичний океан | |||
Група островів | Вогняна земля | |||
Площа | 534 км² | |||
Довжина | 63 км | |||
Ширина | 15 км | |||
Найвища точка | г. Бове, 823 м | |||
Країна | ||||
Аргентина | ||||
Регіон | Вогняна Земля | |||
Адм. одиниця | Вогняна Земля, Антарктида та острови Південної Атлантики | |||
Населення | 4 особи (2001) | |||
Естадос у Вікісховищі |
Еста́дос (ісп. Estados) — острів в південній Атлантиці, відділений від острову Ісла-Гранде протокою Ле-Мер. Належить до департаменту Ушуая аргентинської провінції Вогняна Земля. Є власністю аргентинського флоту[1] і природоохоронною зоною.
Острів був відкритий 24 січня 1616 року голландськими мореплавцями Лемером і Схаутеном, який вони назвали Statenlant і вирішили, що він є північним берегом Невідомої Південної землі. Іспанською назва була перекладена як Tierra de los Estados.
Заселення острову почалося у XIX ст. З 4 жовтня 1978 року єдиними жителями острову Естадос є військовики. 1991 року острів було оголошено природним заказником.
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 вересня 2011. Процитовано 24 січня 2011.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)