Естер Шалев-Герц
Естер Шалев-Герц | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 1948 Вільнюс, Литовська РСР, СРСР | |||
Країна | СРСР Ізраїль Литва[1] | |||
Діяльність | діячка пластичних мистецтв, викладачка університету, художниця-концептуалістка | |||
Працівник | Школа образотворчого мистецтва Valandd і Гетеборзький університет | |||
Сайт | shalev-gerz.net | |||
| ||||
Естер Шалев-Герц (англ. Esther Shalev-Gerz; 1948, Вільнюс) — ізраїльська художниця литовського походження[2], скульпторка[3]. Разом з чоловіком Йохеном Герцом створила «Монумент проти фашизму» в гамбурзькому кварталі Харбург[4].
- 1948 — народилася у Вільнюсі, Литовська РСР (нині Литовська Республіка), в єврейській сім'ї;
- 1957 — переїжджає в Єрусалим;
- 1975—1979 — дослідження образотворчих мистецтв у Бецалель школи мистецтв і дизайну, Єрусалим;
- 1980—1981 — живе в Нью-Йорку;
- 1984 — переїжджає у Париж;
- 1990 — живе у Берліні, Німецька служба академічних обмінів (стипендія);
- 2002 — участь у міжнародній програмі International Artists Studio Program (стипендія), Стокгольм;
- 2003—2015 — професор у Школі образотворчого мистецтва Valand, Гетеборзький університет, Швеція[5].
Живе і працює в Парижі, Лондоні та Нью-Йорку.
- Oil on Stone — перша монументальна робота, 1983 рік, Тель-Хай, Ізраїль. Скульптура з білого єрусалимського каменю, плити розрізали на цегли, які повторно зібрали[6].
- Monument Against fascism (Монумент проти фашизму або Монумент проти фашизму, війни і насильства, за мир і права людини[7])
У 1983 році влада Гамбурга оголосили конкурс на найкращий монумент проти фашизму, Йохен Герц і Естер Шалев-Герц відмовилися від ідеї розташування пам'ятника на галявині у парку, встановили його на пішохідній вулиці в кварталі Харбург. Це була 12 — метрова колона, яка покрита тонким шаром свинцю. Поруч з нею висіли стилоси, за допомогою яких будь-яка людина могла залишити свій підпис, малюнок у знак протидії фашизму. Коли вільного місця не залишалось, ця частина колони опускалася у землю, а написи покривали наступну секцію. Встановлений у 1986 році, пам'ятник опускали шість разів. У 1993 році був занурений у глибоку шахту. Зараз він під землею з 70 000 підписами.
- The Dispersal of Seeds, The Collection of Ashes, Женева, Швейцарія. Створене у 1995 році та подароване Німеччиною у зв'язку з 50-ю річницею ООН[3].
- First Generation — постійне відео і звукова інсталяція Multicultural Center Botkyrka, Fittja, Швеція, 2004 рік[8].
- A Thread, 2003—2006 роки, Глазго, Шотландія[9].
- Les Inséparables, Швеція. У 2008 році Wanas Foundation ввів у експлуатацію нову версію подвійного годинника Angel 10, який спочатку був частиною установки «Нерозлучні Ангели» на будинку для Вальтера Беньяміна, 2000. Тепер цей новий 3-метровий широкий подвійний годинник встановлений у парку фонду[10].
- Fond Regional d'Art Contemporain de Bretagne Rennes (Франція)
- Skissernas Museum Lund (Швеція)
- Sprengel Museum Hannover (Німеччина)
- MacVal Vitry-sur-Seine (Франція)
- Kulturbehörde Hambourg (Німеччина)
- Fond d'Art Public Stockholm (Швеція)
- UNO park Geneva (Швейцарія)
- City of Marl (Німеччина)
- Wanas Foundation Östra Göinge (Швеція)
- Collection d'art contemporain de la Ville de Marseille (Франція)
- Musée Henry Martin Cahors (Франція)
- Musée Municipale de La Roche-sur-Yon (Франція)
- Manufacture des Gobelins Paris(Франція)
- Buchenwald Memorial (Німеччина)
- Fondation Cartier Paris (Франція)
- Environment Trust Glasgow (Велика Британія)
- Maison Européenne de la Photographie Paris (Франція)
- Collection de la Fondation Hippocrene Paris (Франція)
- Musée Cantonal des Beaux Arts/Lausanne (Швейцарія)
- The Wolfsonian-FIU Miami Beach (США)
- The Israel Museum Jerusalem (Ізраїль)
- Fonds d'art contemporain de la Ville de Genève (Швейцарія)
- The Hasselblad Foundation (Швеція)[11]
- ↑ https://www.lrt.lt/en/news-in-english/19/2004289/finally-i-belong-somewhere-litvak-artist-on-life-with-restored-lithuanian-citizenship
- ↑ Esther Shalev-Gerz. jeudepaume.org. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 13 квітня 2016 року.(англ.)
- ↑ а б Музей под открытым небом парка Ариана. beglova.com. Архів оригіналу за 26 березня 2016. Процитовано 16 квітня 2016 року.(рос.)
- ↑ Йохен Герц. teterin.ru. Архів оригіналу за 26 квітня 2016. Процитовано 15 квітня 2016 року.(рос.)
- ↑ Esther Shalev-Gerz. shalev-gerz.net. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 15 квітня 2016 року.(англ.)
- ↑ Esther Shalev-Gerz. poll-berlin.de. Архів оригіналу за 5 травня 2016. Процитовано 16 квітня 2016 року.(англ.)
- ↑ Гамбург. youroute.ru. Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 16 квітня 2016 року.(рос.)
- ↑ Esther Shalev-Gerz (PDF). shalev-gerz.net. Архів оригіналу (PDF) за 22 березня 2016. Процитовано 17 квітня 2016 року.(англ.)
- ↑ A Thread. shalev-gerz.net. Архів оригіналу за 8 травня 2016. Процитовано 17 квітня 2016 року.(англ.)
- ↑ Esther Shalev-Gerz. news.cision.com. Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 17 квітня 2016 року.(англ.)
- ↑ Esther Shalev-Gerz (PDF). shalev-gerz.net. Архів оригіналу (PDF) за 22 березня 2016. Процитовано 15 квітня 2016 року.(англ.)
Artist Lecture: Esther Shalev-Gerz на YouTube (англ.)
- Котломанов, А. Антифашистские мемориалы Западной Германии 1980-х годов: к проблематике антимонумента в современной скульптуре // Весник С.-Петерб. гос. ун-та. Сер. 15. Вип. 3.– СПб., 2011.– С. 44–49. (рос.)
- Revisiting Holocaust Representation in the Post-Witness Era/Editors: Schult, Tanja, Popescu, Diana I.- Palgrave Macmillan UK, 2015.- ISBN 978-1-137-53042-4. (англ.)
- Тейлор, Б. Art today. Актуальное искусство 1970—2005.– М.: СЛОВО/Slovo, 2006. — 256 с.(рос.)
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |