Ета Андромеди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ета Андромеди

Розташування η Андромеди (обведено)
Дані спостереження
Епоха J2000.0
Сузір’я Андромеда
Пряме піднесення 00г 57х 12.4000с[1]
Схилення +23° 25′ 03.533″[1]
Видима зоряна величина (V) 4.403[1]
Характеристики
Спектральний клас G8III-IV + G8III-IV[2]
Показник кольору (B−V) +0.94[3]
Показник кольору (U−B) +0.69[3]


Астрометрія
Променева швидкість (Rv) −10.3 ± 0.9[1] км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: −43.72[1] мас/р
Схил.: −46.06[1] мас/р
Паралакс (π) 13.44 ± 0.75 мас[1]
Відстань 240 ± 10 св. р.
(74 ± 4 пк)
Абсолютна зоряна
величина
(MV)
0.52 ± 0.06[2]
Орбіта[2]
Період (P)115.72 ± 0.01 d
Велика піввісь (a)10.37 ± 0.03 mas
Ексцентриситет (e)0.006 ± 0.002
Нахил (i)30.5 ± 0.4°
Вузол (Ω)69.4 ± 0.5°
Епоха періастру (T)48013 ± 1 MJD
Аргумент періастру (ω)
(вторинний)
215 ± 4°
Фізичні характеристики
Маса 2.6 ± 0.35[4] M
Світність (болометрична) 65 ± 3[2] L
Ефективна температура 4900[2] K
Вік 800 Million млрд. років
Інші позначення
η Andromedae, η And, Eta And, 38 Andromedae, 38 And, MKT 2, FOX 116A, BD+22°153, CCDM J00572+2325A, FK5 2060, GC 1136, HD 5516, HIP 4463, HR 271, IDS 00519+2253 A, PPM 90327, SAO 74388, WDS 00572+2325A/Aa.[1][5][6]
Посилання
SIMBADдані для eta+and

Ета Андромеди (η Андромеди) — спектроскопічна подвійна зірка в сузір’ї Андромеди. Складається з двох субгігантів або гігантів типу G, що обертаються одна проти одної з періодом 115,7 дня, і мають загальну видиму зоряна величину приблизно 4,403.[1][2]

Система Ета Андромеди, як видно з орбіти Землі, M 33 на задньому плані

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и к * eta And. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 23 серпня 2008.
  2. а б в г д е The spectroscopic binary eta Andromedae: Determination of the orbit by optical interferometry, C. A. Hummel et al., Astronomical Journal 106, #6 (December 1993), pp. 2486–2492, Bibcode1993AJ....106.2486H, DOI:10.1086/116816.
  3. а б HR 271, database entry, The Bright Star Catalogue, 5th Revised Ed. (Preliminary Version), D. Hoffleit and W. H. Warren, Jr., CDS ID V/50. Accessed on line August 23, 2008.
  4. Table 2, Resolved double-lined spectroscopic binaries: A neglected source of hypothesis-free parallaxes and stellar masses, D. Pourbaix, Astronomy and Astrophysics Supplement 145 (August 2000), pp. 215–222, Bibcode2000A&AS..145..215P.
  5. Entry 00572+2325, discoverer code MKT 2, components Aa, The Washington Double Star Catalog [Архівовано April 12, 2008, у Wayback Machine.], United States Naval Observatory. Accessed on line August 27, 2008.
  6. Entry 00572+2325, discoverer code FOX 116, components AB, The Washington Double Star Catalog [Архівовано April 12, 2008, у Wayback Machine.], United States Naval Observatory. Accessed on line August 23, 2008.

Посилання

[ред. | ред. код]