Етнозоологія
Етнозоологія - це галузь дослідження, яка комплексно вивчає відносини між людьми та тваринами в їхньому середовищі.[1] Ця дисципліна охоплює класифікацію та найменування різних видів тварин, а також культурні знання та використання як диких, так і домашніх тварин.[2] Етнозоологія є субдисципліною етнобіології, яка також включає етноботаніку, вивчення взаємозв'язків між людиною та рослинами.
Вивчення етнозоології допомагає зрозуміти, яку роль тварини відігравали в різних суспільствах протягом історії – від їх утилітарного використання до культурного, релігійного, мистецького та філософського значення. До етнозоології можна підходити з різних перспектив, таких як екологічна, когнітивна або символічна, оскільки вона поєднує наукові підходи з традиційними знаннями та культурними віруваннями.
У ширшому контексті етнозоологія та її супутня дисципліна, етноботаніка, роблять внесок у ширшу науку етнобіологію. Історія етнобіології ділиться на три періоди. Докласичний період (почався приблизно в 1860 році) був зосереджений на зборі інформації про використання ресурсів людьми, тоді як класичний період (почався в 1954 році) створив антропологічні дослідження з лінгвістики та біологічні класифікації. Нинішній, або посткласичний період, був описаний як інтеграція соціальних наук і досліджень природних ресурсів. [3]
Враховуючи глибокий вплив людини на біорізноманіття фауни, планування збереження дикої природи стає все більш актуальним. Загальновизнано, що здоров’я довкілля є важливим для здоров’я людини, а втрата біорізноманіття може мати як непрямий, так і прямий негативний вплив на добробут людини. Тісний зв’язок між здоров’ям людей і станом екосистем та тварин базується на п’яти ключових ідеях: тварини можуть передавати хвороби людям і навпаки; тварини можуть сприяти підтримці людського здоров’я; вони відіграють важливу роль у традиційній медицині по всьому світу; тварини є джерелом ліків і засобів для лікування людських хвороб; і їх використовують у медичних дослідженнях.[3]
Соціологія повільно вивчала етнозоологію та надавала їй надійності.[4] Вивчення етнозоології важливе, оскільки політики та громадськість часто отримують інформацію лише від захисників тварин або біомедичних дослідників, які можуть бути упередженими. Взаємодія з тваринами допомагає людям краще зрозуміти самих себе, а наше ставлення та поведінка щодо тварин може відображати наше ставлення до інших людей і суспільства в цілому. Докази цього можна побачити в тому, як зображення тварин іноді можуть виражати прихований расизм: «найбільш засуджуючі свідчення, дані обвинуваченими поліцейськими на суді над Родні Кінгом, включали характеристику Кінга як «горилу»; під час війни в Перській затоці Саддам в американській пресі Хусейн був названий «щуром», а коментатори порівнювали дії людей під час заворушень у Лос-Анджелесі зі «зграєю злісних тварин». [4]
Соціологія — це наука, що займається групами та формуванням груп, у тому числі тих, що зазнають структурного та міжособистісного утиску. Підполя в цій області включають дослідження афроамериканців, дослідження жінок (див. Екофемінізм) і дослідження геїв / лесбійок. Однак дослідженню тварин як окремій підгалузі не приділяється особливої уваги. Сучасне використання тварин у розвиненому світі, особливо в США, можна охарактеризувати як експлуатацію, домінування та гноблення.[5] Жорстоке поводження з тваринами зустрічається не лише в промисловому тваринництві, але й у таких сферах, як собачі бої, кінні перегони, циркові виступи та інші розважальні індустрії. Крім того, тварини часто стають жертвами або інструментом у ситуаціях домашнього насильства. Широко розповсюджене жорстоке поводження з тваринами в сучасному суспільстві є важливим для соціології, оскільки воно включає вкорінене припущення про зв’язок між жорстоким поводженням з тваринами та насильством, спрямованим на людей. Деякі дослідження навіть запропонували способи, за допомогою яких взаємодія людини і тварини може кинути виклик домінуючим соціологічним теоріям про себе.[5]
Антропологія зробила багато для дослідження етнозоології з точки зору історії функціонування тварин у неіндустріалізованих суспільствах і ролі, яку тварини відіграють символічно та релігійно в різних культурах у всьому світі. [4] Процес одомашнення був важливим питанням для антропологів, які досліджували, як люди прагнули зрозуміти тварин, підкорити їх і використовувати їхню силу. Тваринні продукти використовувалися головним чином для їжі, але також для виготовлення одягу, інструментів, іграшок, а також для медичних і релігійних обрядів. Багато культур вважали, що існує тісний зв’язок між світом людей і тварин, приписуючи тваринам надприродні сили, що знаходить відображення в міфології, тотемах, культах предків, магічних тваринах і божествах-тваринах.[6] [7]
Тварини отримують символічне значення, як у західних асоціаціях чорних кішок із невдачею.[7] Біологічні знання відрізняються залежно від культурних, традиційних знань і досвіду. Люди поділяють базовий спосіб розуміння природного світу, заснований на спільній еволюційній історії, і ця основа пов’язує біологію з її історичним корінням у різних культурах.[8] Еволюційний погляд на пізнання та вплив людини вказує на певний ступінь універсальності у сприйнятті та прийнятті рішень стосовно світу природи. Взаємодія між цими аспектами психології, біорізноманіттям дикої природи Землі та унікальними соціальними, культурними та економічними контекстами, в яких люди взаємодіють і розвиваються, створює культурне розмаїття. Палеоантропологічні дослідження показують, що лінгвістичні підходи до етнобіології з'явилися відносно нещодавно в історії людства.[9]Це означає, що ці підходи лише частково допомагають зрозуміти, як люди сприймають природний світ і взаємодіють з ним.[10]
- Зоологія
- Етнологія
- Етногерпетологія
- Етноентомологія
- Етномастозоологія
- Етноорнітологія
- Етноспонгіологія
- Етномалакологія
- Етноіхтіологія
- Екофемінізм
- ↑ Ethnozoology Index. Архів оригіналу за 8 травня 2008.
- ↑ Johnson, Leslie Main. Ethnobiology - Traditional Biological Knowledge in Contemporary Global Context. Anthropology 491 study guide, Athabasca University 2002. p. 71
- ↑ а б Alves, R. (2012). Relationships between fauna and people and the role of ethnozoology in animal conservation. Ethnobiology and Conservation, 1
- ↑ а б в Arluke, A. (2003). Ethnozoology and the future of sociology. International Journal of Sociology and Social Policy, 23(3), 26-45.
- ↑ а б Irvine, L. (2008). Animals and sociology. Sociology Compass, 2(6), 1954–1971.
- ↑ Alves, R. R., Rosa, I. L., Neto, N. A. L., & Voeks, R. (2012). Animals for the gods: Magical and religious faunal use and trade in Brazil. Human Ecology, 40(5), 751-780.
- ↑ а б Sax, B. (2001). The mythical zoo. An Encyclopedia of Animals in World Myth, Legend and Folklore.Santa Barbara, CA: ABC Clio.
- ↑ Ellen, 2003
- ↑ Hunn, E. (2007). Ethnobiology in four phases. Journal of Ethnobiology, 27(1), 1-10.
- ↑ Mithen, S. (2006). Ethnobiology and the evolution of the human mind. Journal of the Royal Anthropological Institute, 12(s1), S45-S61.