Етнофонія
Етнофонія — наукова дисципліна, присвячена системному методу в органології, що досліджує музичний інструмент у його звучанні та розглядає його як елемент матеріальної та духовної культури.[1].
Етнографічний та мистецтвознавчий напрямок в органології. Поняття: «народний музичний інструмент» та «народна інструментальна музика». Етнографічний напрямок в органології — це стабільність функціонування інструментів у побуті. Диференціація музичних інструментів за естетичною ознакою складає мистецтвознавчий напрямок. «Етнофонія» — наука про народну звукотворчість, природу народного звукового мислення. Представники цього методу — Е. Емсгаймер, Е. Штокман.
Вивчення конкретної музичної культури світу – на перехресті двох шляхів: а) народ — народна духовна культура — народна звукова культура — народна музика — народний музичний інструмент та б) народ — народна матеріальна культура — знаряддя — звукові знаряддя — народний музичний інструмент.
Історико-морфологічний метод (1930 р.). Матеріалістичний підхід до вивчення музичних інструментів: сам інструмент чи його елементи в археологічних знахідках, в музеях, колекціях (конструкція, матеріал, способи виготовлення, характер функціонування та історичного розвитку і практика застосування).
Представники історико-морфологічного методу: І. Мачак, Т. Визго, К. Вертков, Р. Галайська та ін.
Музично-стилістичний метод: вивчення музичного інструменту у його звучанні (стрій, звукоряд, ритмо-динамічні можливості, особливості виконавства в системі реального функціонування, репертуар).
Переростання органології в органофонію. Представники музично-стилістичного методу: К. Квітка, Г. Благодатов, Р. Зелінський, М. Хай.
- Колесса Ф. Музикознавчі праці. — К., 1970;
- Квитка К. Избранные труды. — М., 1971—73. — Т. 1-2. (рос.);
- Квітка К. Вибрані статті. — К., 1985—1986. — Ч. I—II;
- Правдюк О. Українська музична фольклористика. — 1978;
- Іваницький А. Українська музична фольклористика. — К., 1997;
- Іваницький А. Основи логіки музичної форми (проблеми походження музики). — К., 1997;
- Бібліографія українського народознавства. Зібрав і впорядкував М. Мороз. — Л., 1999. — Кн. I—II;
- Грица С. Українська фольклористика XIX — початку XX століття і музичний фольклор. — К.; Тернопіль, 2007;
- Бібліографія літератури українського фольклору. — К., 1930;
- Земцовский И. Этномузыкология // Свод этнографических понятий и терминов. Этнография и смежные дисциплины. — М., 1988 (рос.);
- Луканюк Б. До історії терміна «етно- музикологія» // Вісник Львів, ун-ту. Серія філолог. — 2006. — Вип. 37;
- Nett! В. Theory and method in ethnomusikology. 1964. — I;
- Czekanowska A. Etnografia muzyczna. Metodologia і metodyka. — [Warszawa], 1970;
- Analyse und klassifikation von volksmelodien. — Warszawa, 1973.
- ↑ Этномузыкология [Архівовано 7 вересня 2004 у Wayback Machine.] (рос.)
- Музыкальный энциклопедический словарь. — М. : «Советская энциклопедия», 1990.
- C.Грица. Етнологія музична, етномузикологія // Українська музична енциклопедія, Т.2 — Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. 2008 — C. 43-45
- Етнофонія // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 45-46.
