Еугеніюс Матузявічюс
Еугеніюс Матузявічюс | ||||
---|---|---|---|---|
лит. Eugenijus Matuzevičius ![]() | ||||
Народився | 24 грудня 1917[1] ![]() Урюпінськ, Область Війська Донського, РСФРР ![]() | |||
Помер | 20 червня 1994[1] (76 років) ![]() Krinčinasd, Пасваліський район, Литва ![]() | |||
Країна | ![]() ![]() | |||
Діяльність | поет, перекладач, критик ![]() | |||
Alma mater | Вільнюський університет ![]() | |||
Мова творів | литовська ![]() | |||
У шлюбі з | Dana Rutkutėd ![]() | |||
Діти | Kornelijus Matuzevičiusd і Jūragis Matuzevičiusd ![]() | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Еугеніюс Матузявічюс (лит. Eugenijus Matuzevičius; 24 грудня 1917 року, Урюпінськ Волгоградської області — 20 червня 1994 містечко Крінчінас Пасваліського району) — литовський поет і перекладач; лауреат Державної премії Литовської РСР (1977), заслужений діяч мистецтва Литовської РСР (1977), заслужений працівник культури Української РСР (1986); брат поета Леонардаса Матузявічюса [lt], батько кінорежисера і кінооператора Корнеліюса Матузявічюса.
У 1938 році закінчив гімназію в Біржай. У 1939—1943 роках навчався в Університеті Вітовта Великого в Каунасі і в Вільнюському університеті. У 1944—1946 роках працював учителем в прогімназії в Йонішкісі і в гімназії в Паневежисі.
З 1940 року член Союзу письменників Литви. У 1946—1953 роках працював редактором у Державному видавництві художньої літератури. У 1954—1959 роках консультант по поезії Спілки письменників Литви. У 1961—1972 роках працював в редакції щотижневої газеті «Literatūra ir menas» («Література ір мянас»; «Література і мистецтво»). З 1969 року голова комісії з художнього перекладу. У 1970—1976 роках голова ревізійної комісії Спілки письменників Литви, в 1976—1994 роках — член правління СПЛ.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Матузявічюс Еугеніюс [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
- Матузявічюс Еугеніюс // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 117-118.