Очікує на перевірку

Ефедра хвощова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ефедра хвощова
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Голонасінні (Gymnosperms)
Відділ: Гнетоподібні (Gnetophyta)
Клас: Гнетоподібні (Gnetopsida)
Порядок: Ефедроцвіті (Ephedrales)
Родина: Ефедрові (Ephedraceae)
Рід: Ефедра (Ephedra)
Вид:
E. equisetina
Біноміальна назва
Ephedra equisetina
Bunge, 1852

Ефедра хвощова[1] (Ephedra equisetina) — вид голонасінних рослин класу гнетоподібних.

Багаторічний, густо гіллястий чагарник висотою до 1–1,5 м. Корінь товстий, довгий, розгалужений. Стебло поодиноке або їх кілька, товсте, від основи гіллясте, дерев'яніє, сіре; гілочки спрямовані вгору, прямі, стирчать, діаметром 1,5–2 мм, членисті, гладкі, зелені, тонко борознисті, з міжвузлями до 2 см.

Поширення, екологія

[ред. | ред. код]

У природі ареал виду охоплює Кавказ, заволзькі райони південного сходу європейської частини Росії, Західного Сибіру, ​​гори Середньої Азії, Східний Тянь-Шань, Монголію і Китай.

Типово гірська рослина, звикла переважно до горно-степового, горно-лісового та субальпійського поясу. Виростає на кам'янистих ділянках, щебенистих осипи і в ущелинах скель на висоті 1000—1800 м над рівнем моря, де вкорінюється завдяки потужній кореневій системі. Утворює негусті, але великі зарості.

Вимоглива до світла.

Здатна розмножуватися вегетативно, поділом кущів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ефедра хвощова // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 153. — ISBN 5-88500-055-7.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Гаммерман А. Ф., Гром И. И. . Дикорастущие лекарственные растения СССР. — 4-е изд., перераб. и доп. — М. : Медицина, 1976. — 288 с. — 415 000 прим. — С. 26.
  • Мазнев Н. И. . Энциклопедия лекарственных растений. — 3-е изд., испр. и доп. — М. : Мартин, 2004. — 496 с. — 10 000 прим. — ISBN 5-8475-0213-3. — С. 439—440.
  • Муравьёва Д. А., Самылина И. А., Яковлев Г. П. . Фармакогнозия: Учебник. — 4-е изд., перераб. и доп. — М. : Медицина, 2002. — 656 с. — ISBN 5-225-04714-9. — С. 374—377.
  • Турова А. Д., Сапожникова Э. Н. . Лекарственные растения СССР и их применение. — 4-е изд., стереотип. — М. : Медицина, 1984. — 304 с. — 100 000 прим. — С. 17—19.

Посилання

[ред. | ред. код]