Ефіальт (міфологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ефіальт (зліва, дивиться на мандрівників) разом з титанами та гігантами, на малюнку Гюстава Доре до «Божественної комедії» Данте

Ефіальт (грец. Ἐφιάλτες, Ephialtes) — один з Алоадів, синів Посейдона і Іфімедії [1], які славились надлюдською силою та буйним норовом. Сватався до Афіни[2].

Ефіальт також згадується у «Божественній комедії» Данте, як один з чотирьої гігантів, поміщених у колодязь, що відділяє восьмий ("Злі щілини") та дев'ятий ("озеро Кокіт") кола пекла.[3].

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Гомер. Одіссея XI 308
  2. Нонн. Деяния Диониса XXXVI 250
  3. Данте. Божественна комедія. Піснь XXXI, строка 94.