Ешарланс
Ешарланс | |||
---|---|---|---|
Echarlens | |||
| |||
Країна | Швейцарія | ||
Кантон | Фрібур | ||
Номерний знак | FR | ||
Офіційна мова | французька | ||
Населення | |||
- повне | 847 (31 грудня 2020) | ||
Площа | |||
- повна | 4.65 км² | ||
Висота | |||
- максимальна | 910 м | ||
- мінімальна | 674 м | ||
Вебсайт | echarlens.ch | ||
Код BFS | 2131 | ||
| |||
|
Ешарланс (фр. Echarlens) — громада в Швейцарії в кантоні Фрібур, округ Грюєр[1].
Громада розташована на відстані[2] близько 45 км на південний захід від Берна, 18 км на південь від Фрібура. Ешарланс має площу[3] 4,7 км², з яких на 9,5% дозволяється будівництво (житлове та будівництво доріг), 74,9% використовуються в сільськогосподарських цілях, 13,6% зайнято лісами, 1,9% не є продуктивними (річки, льодовики або гори).
Зміни населення | |
---|---|
Рік | Населення |
1811 | 518 |
1850 | 440 |
1860 | 418 |
1870 | 403 |
1880 | 407 |
1888 | 423 |
1900 | 446 |
1910 | 431 |
1920 | 479 |
1930 | 421 |
1941 | 421 |
1950 | 426 |
1960 | 392 |
1970 | 337 |
1980 | 344 |
1990 | 416 |
2000 | 552 |
Джерело[4][5] |
2019 року в громаді мешкало 829 осіб[3] (+15,8% порівняно з 2010 роком), іноземців було 14,5%. Густота населення становила 178 осіб/км². За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 23% — особи молодші 20 років, 63,3% — особи у віці 20—64 років, 13,6% — особи у віці 65 років та старші. Було 328 помешкань (у середньому 2,5 особи в помешканні). Із загальної кількості 129 працюючих 35 було зайнятих в первинному секторі, 21 — в обробній промисловості, 73 — в галузі послуг.
- ↑ Amtliches Gemeindeverzeichnis der Schweiz. Bundesamt für Statistik. 01.05.2022. Процитовано 10 листопада 2022.(нім.)
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ а б Regionalporträts 2021: Kennzahlen aller Gemeinden. Bundesamt für Statistik. 26.03.2021. Процитовано 10 листопада 2022.(нім.)
- ↑ Ешарланс німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
- ↑ Swiss Federal Statistical Office STAT-TAB Bevölkerungsentwicklung nach Region, 1850-2000 [Архівовано 30 вересня 2014 у Wayback Machine.] (нім.) доступ 29 січня 2011