Еш-сюр-Сур (гребля)
| Еш-сюр-Сур | |
|---|---|
люксемб. Barrage Esch-Sauer  | |
 | |
| 49°54′42″ пн. ш. 5°55′22″ сх. д. / 49.91166667° пн. ш. 5.92277778° сх. д. | |
| Країна |  Люксембург |
| Адмінодиниця | Еш-сюр-Сур |
| Річка | Зауер |
| Початок будівництва | 1955 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1963 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 11 МВт |
| Середнє річне виробництво | 16 млн кВт·год |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | радіально-осьовий |
| Кількість та марка турбін | 2 |
| Потужність гідроагрегатів | 5,5 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | аркова |
| Висота греблі | 50 м |
| Довжина греблі | 170 м |
| Власник | Société Electrique de l'Our |
  Еш-сюр-Сур | |
| Мапа | |
 | |
 Еш-сюр-Сур у Вікісховищі | |
Еш-сюр-Сур (люксемб. Barrage Esch-Sauer, фр. Barrage d'Esch-sur-Sûre) — гребля на річці Зауер (Сюр) у Великому герцогстві Люксембург біля міста Еш-сюр-Сур. Побудована у 1956—1957 роках. У 1963 році тут введено в дію ГЕС. Висота греблі становить 50 м, довжина — 170 м. Після будівництва греблі на річці Зауер було утворено Верхньозауерське озеро.
Побудована з гідротехнічного бетону.[1] Є арковою греблею. Висота греблі становить 50 м, довжина — 170 м, ширина по гребню -1,5 м, ширина по підошві — 4,5 м. На гребні споруджено автодорогу на дві смуги.[2]
На греблі Еш-сюр-Сур у 1961 році вперше в світі на великій гідротехнічній споруді було здійснено полімерне фарбування. Через вилуговуючу агресивність м'якої води водосховища гребля потребувала гідроізоляційного захисту. Вся напірна грань греблі на площі понад 10 000 м² була покрита наіритним (хлоропреновим) каучуком товщиною 1-1,2 мм. Для підвищення атмосферостійкості надводна частина греблі поверх неопренового покриття була перекрита фарбою на основі хлорсульфованого поліетилену під фірмовою назвою «хайпалон».[1]
Гребля утворює Верхньозауерське озеро — найбільше водосховище країни. Об'єм водосховища — близько 60 000 000 м³.[3][4] Площа водозбірного басейну — 428 км², 2/3 якого розташовано на території Бельгії, найбільша глибина — 43 м.
На ГЕС використовуються дві радіально-осьових турбіни загальною встановленою потужністю 11 МВт, середнє річне виробництво — 16 млн кВт·год.
- ↑ а б С. И. Попченко. Гидроизоляция сооружений и зданий. — Л.: Стройиздат, 1981. С. 250. (рос.)
- ↑ Philippe Lazaro. New Spillway at the Esch-sur-Sûre Damin Luxembourg. // WasserWirtshaft. — № 10, 2007. P. 42-44. (англ.)
- ↑ The surface water treatment plant of the sebes at Esch-sur-Sûre. // Yong Zhou. Water Purification in the EEC: A State-Of-The-Art Review [Архівовано 14 березня 2016 у Wayback Machine.]. — Pergamon, 1977. P. 264. ISBN 0-08-021225-5 (англ.)
- ↑ Barrage d'Esch-sur-Sure. Сайт https://structurae.info. Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано березень 2016.
{{cite web}}: Зовнішнє посилання в|work=