Перейти до вмісту

Еґберт (король Вессексу)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Егберт
давн-англ. Ecgbryht
англ. Egbert, Eagberht Редагувати інформацію у Вікіданих
Зображення в рукописі 13 ст.
король Вессексу, бретвальда
Правління802-839
ПопередникБеортрік
НаступникЕтельвульф
Біографічні дані
Релігіяхристиянство Редагувати інформацію у Вікіданих
Народженняне раніше 775 Редагувати інформацію у Вікіданих
Вессекс Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть839[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Вессекс Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняВінчестерський собор і Вінчестер Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зunnamed wife of King Egbert of Wessexd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиЕтельвульф[2], Етельстан[3] і Eadgythd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДинастіяВессекська династія
БатькоЕлмунд Кентський
Матиunnamed mother of King Egbert of Wessexd[3][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Егберт (англ. Egbert, Ecgberht, Ecgbert або Ecgbriht; 769 або 771839) — король Вессексу між 802 та 839 роками, відомий тим, що покінчив із домінуванням Мерсії в Англії й об'єднав під своєю владою більшу частину Англії. Англосаксонський часопис описує його як бретвальду, тобто правителя Британії.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Батьком Егберта був Елмунд Кентський. У 780-их король Мерсії Оффа та Беортрік із Вессексу вигнали Егберта, але 802 року, після смерті Беортріка, він повернувся і захопив трон. Про перші 20 років правління Егберта відомо мало, але, вочевидь, він зумів утримати незалежність Вессексу від Мерсії, яка тоді домінувала серед англійських королівств. 825 року Егберт завдав порази Беорнвульфу з Мерсії в битві при Елландуні й поклав край її домінуванню. Далі він підкорив собі інші королівства південно-східної Англії, які до того залежали від Мерсії. 829 року він завдав поразки Віглафу з Мерсії, прогнав його з королівства і тимчасово правив Мерсією безпосередньо. Того ж року Егберту підкорився король Нортумбрії Дор.

Егберт не зумів втримати свої завоювання, і через рік Віглаф повернув собі трон Мерсії. Однак, Вессекс зберіг контроль над Кентом, Сассексом і Сурреєм. Егберт віддав ці володіння в управління своєму сину Етельвульфу. Після смерті Егберта 839 року Етельфульф успадкував його трон. Королівства південно-східної Англії врешті-решт влилися в королівство Вессекс після смерті Етельвульфа 858 року.

Примітки

[ред. | ред. код]