Жайворонок сірошиїй
Жайворонок сірошиїй | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Certhilauda benguelensis (Sharpe, 1904) | ||||||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||
Alaemon benguelensis Certhilauda curvirostris benguelensis | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Жайворонок сірошиїй[1] (Certhilauda benguelensis) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae) Мешкає в сухих саванах і чагарниках на заході Анголи і Намібії. Вважався підвидом криводзьобого жайворонка.[2]
Довжина птаха становить 18-20 см, вага 35-53 г. Довжина дзьоба становить 2,1-2,4 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Верхня частина тіла світло-сіро-коричнева. Над очима світла смуга. Горло світло-сіре, поцятковане світлими вертикальними смужками. Груди дещо світліші і теж поцятковані. Живіт, стегна і гузка кремово-білі з легким коричневим відтінком.
Виділяють два підвиди:[3]
- C. b. benguelensis (Sharpe, 1904) — південний захід Анголи і північний захід Намібії
- C. b. kaokoensis Bradfield, 1944 — північний захід Намібії (Каоколенд). Південною межею є гора Брандберг
Сірошиї жайворонки є осилими на всьому ареалі. Вони живуть на сухих, кам'янистих рівнинах і в сухих саванах.
Сірошиї жайворонки є малодослідженим видом птахів. Харчуються насінням і комахами. Гнізда чашоподібної форми, розміщуються на землі, схованими серед трави і каміння.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Certhilauda benguelensis - Avibase. avibase.bsc-eoc.org. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 4 липня 2021.
- ↑ F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). Nicators, Bearded Reedling, larks (англ.). IOC World Bird List (v11.1). Процитовано 17 лютого 2021.
- Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, ISBN 3-89432-422-8.
- Rudolf Pätzold: Kompendium der Lerchen. Alle Lerchen unserer Erde. Jan-Schimkat-Medienpublikation, Dresden 2003, ISBN 3-00-011219-7.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |