Очікує на перевірку

Жак Тожа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жак Тожа
фр. Jacques Camille Toja
Дата народження1 вересня 1929
Місце народженняНіцца, Франція Франція
Дата смерті23 березня 1996 (66 років)
Місце смертіНейї-сюр-Сен, Франція Франція
Громадянство Франція
Alma materВища національна консерваторія драматичного мистецтва і Conservatory of Niced
ПрофесіяАктор
Кар'єра1954—1996
Нагороди
командор ордена «За заслуги»
IMDbID 0865678

Жак Каміль Тожа́ (фр. Jacques Camille Toja; нар.1 вересня 1929  Ніцца, Франція — пом. 23 березня 1996, Нейї-сюр-Сен, Франція ) — французький актор театру і кіно, театральний режисер. Закінчив Вищу національну консерваторію драматичного мистецтва. Працював у Комеді Франсез (1979—1983 — директор).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Жак народився у сім'ї торговця і доньки винороба. Любов до мистецтва йому прищепив дід по матері. Спочатку він вивчав право, однак потім зосередився на вивченні акторської майстерності. Також Тожа навчався в паризькій Національній консерваторії драматичного мистецтва. Її він закінчив в 1953 році.

В 1957, Жак спробував себе у ролі режисера здійснивши постановку однієї з вистав. Згодом починає брати участь у виставах театру «Комеді Франсез». На його рахунку близько 160 образів, створених на театральній сцені. За 6 років до того Жак зіграв свою першу роль в кіно — у фільмі «Невська вежа» за романом Олександра Дюма. Визнання йому принесла роль Араміса в фільмі «Три мушкетери».

З 1960 Тожа стає акціонером, а пізніше виконавчим директором «Комеді Франсез». 1986 року актор заснував фонд підтримки французького театру. Після його смерті фонд перейменували у «Фонд Жака Тожа». Він існує і сьогодні. Після зйомок фільму за романом Олександра Дюма режисер Бернар Бордері запрошує Жака Тожа у свій цикл фільмів про Анжеліку. Роль короля Людовіка XIV принесла йому успіх по всьому світу. З колегою Мішель Мерсьє, яка виконала роль Анжеліки актор усе життя підтримував дружні відносини.

Актор також відомий за роллю підполковника Вершиніна, яку він виконав у фільмі «Три сестри».

За свою кар'єру Тожа був удостоєний високих звань: Офіцер Ордену Почесного легіону та Командор Ордену мистецтв і літератури. Актор помер у віці 66 років 23 березня 1996 року. Він боровся з раком протягом 6 років. Похований у рідному місті Ніцца. В 1999 році одна із площ міста була названа на його честь.

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  • 1955 — Нельська вежа — Філіп д'Он'є
  • 1958 — Крістіна — Шаффер
  • 1960 — Помилка — Ергаст
  • 1960 — Севільський цирюльник (ТБ) — Альмавіва
  • 1961 — Капітан Фракасс  — Леандр
  • 1961 — Три мушкетери — Араміс
  • 1962 — Ніч наших прощань — Ганс Аксель фон Ферзен
  • 1962 — Сто років кохання: власниця кузні, кохання, фортепіано та Сафо — Сапфо
  • 1964 — Анжеліка — маркіза янголів — Людовік XIV
  • 1964 — Стіни — Жан-Луї
  • 1965 — Прекрасна Анжеліка — Людовік XIV
  • 1965 — Сільвері або голландські фонди — Віктор Доде
  • 1966 — Анжеліка і король — Людовік XIV
  • 1967 — Неприборкана Анжеліка — закадровий голос диктора
  • 1967 — Амфітріон (ТБ, вистава театру «Комеді Франсез») — Юпітер
  • 1968 — Насолода у чесноти (ТБ, вистава театру «Комеді Франсез») — маркіз Фабіо Коллі
  • 1968 — Собака на сіні (ТБ, вистава театру «Комеді Франсез») — Теодоро
  • 1969 — Осквернитель — (ТБ, театральна вистава) — Alde Pozzi
  • 1969 — Мадам П'ятнадцять (мадам де Помпадур )— Людовик XV
  • 1970 — Принцеса Еліди (ТБ, вистава театру «Комеді Франсез») — Арістомен
  • 1971—1974 Арсен Люпен — майстер Ламара
  • 1972 — Вчені жінки (ТБ, вистава театру «Комеді Франсез») — Клітандр
  • 1972 — Могікане Парижу (ТБ, міні-серіал) — Дорваль
  • 1972 — Зять пана Пуар'є — Гастон
  • 1974 — Гра кохання і випадку — Маріо
  • 1974 — Кохання -маскарад — Луї
  • 1974 — Ундіна — король
  • 1975 — Тартюф — Клеант
  • 1975 — Вигаданий хворий — Беральд
  • 1975 — Вечеря в Лозена — герцог де Лозен
  • 1975 — Пан Тесте — батько Муассан
  • 1975 — Сальватор та могікане Парижу (ТБ, міні -серіал) — Дорваль
  • 1976 — Стакан води — герцог Болінгброк
  • 1976 — Ревнощі — Марселін
  • 1977 — Весілля Фігаро (ТБ, вистава театру «Комеді Франсез») — Альмавіва
  • 1978 — Кохання під час революції: молодий Андре Шен'є в полоні (ТБ) — герцог
  • 1980 — Три сестри — підполковник Вершинін
  • 1981 — Кредитори — Адольф
  • 1981 — Домашній хліб (ТБ) — П'єр
  • 1985 — За останні п'ять хвилин (серія: Ніжні голуби) (ТБ, міні — серіал) — комісар Бланшар
  • 1989 — Графиня де Шарні (ТБ, міні -серіал) — Людовік XV
  • 1989—2006 — Комісар Наварро (ТБ, серіал) — Толньяк
  • 1990 — Ден'є за жеребця (ТВ) — Перр'є
  • 1991 — День, щоб пам'ятати — Жан — Франсуа
  • 1995 — Вірна невірність — Анрі

Нагороди і визнання

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]