Перейти до вмісту

Жан-Поль Рабо Сент-Етьєн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Жан-Поль Рабо Сент-Етьєн
фр. Jean-Paul Rabaut Saint-Étienne
ПсевдоRabaut Saint-Étienne[1]
Народився14 листопада 1743(1743-11-14)[2][3][…]
Нім[2]
Помер5 грудня 1793(1793-12-05)[2][3][…] (50 років)
Париж, Франція[2]
·обезголовлення
Країна Франція
Діяльністьпастор, політик
Alma materЖеневський університет і Séminaire de Lausanned
Знання мовфранцузька
ЧленствоНемська королівська академіяd
Посадаdeputy to the National Conventiond[5] і очільник Національного конвента Франціїd
Конфесіяпротестантизм
БатькоPaul Rabautd
Брати, сестриPierre-Antoine Rabaut-Dupuisd і Jacques Antoine Rabaut-Pommierd
Автограф
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сент-Етьєн (значення).

Жан-Поль Рабо Сент-Етьєн (фр. Jean-Paul Rabaut Saint-Étienne), більш відомий як Рабо Сент-Етьєн (Rabaut Saint-Étienne; 14 листопада 1743(17431114), Нім — 5 грудня 1793, Париж) — французький політичний діяч часів Великої революції, протестантський пастор, публіцист. Один з лідерів повстання федералістів.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в 1743 році, син пастора Поля Рабо (Paul Rabaut; 1718—1794). Освіту здобув у Лозанні. Повернувшись до нього, був пастором[6].

У 1785 році переїхав до Парижу. У цей час з'явилися його твори «Lettres à Bailly sur l histoire primitive de la Grèce» (Париж, 1787, [1]) і «Le Vieux Cévenol, ou Anecdotes de la vie d'une Ambroise Borély» (1788, [2] [Архівовано 31 грудня 2013 у Wayback Machine.]); останнє викликало величезний інтерес, оскільки автор торкнувся всіх законів, виданих після скасування Нантського едикту[6].

В Установчих зборах Рабо одним з перших заговорив про свободу друку і совісті і виголосив блискучу промову 23 серпня, результатом якої було скасування виняткових законів про дисидентів. Він стояв за помірну монархію і право вето. У 1790 році один час був президентом Зборів. По закінченні діяльності останнього він редагував «Le Moniteur universel» і склав «Précis de l ' histoire de la Révolution française» (1792, [3] [Архівовано 31 грудня 2013 у Wayback Machine.]), — значима праця для історіографії французької революції[6].

Рабо Сент-Етьєн був членом Конвенту, де прилучився до жирондистів і вступив у боротьбу з монтаньярами. Після придушення повстань жирондистів ховався на околицях Версаля, але був схоплений і страчений 5 грудня 1793 року. Його дружина, дізнавшись про його смерть, позбавила себе життя[6].

Видання

[ред. | ред. код]

Твори Рабо Сент-Етьєна, крім вищеназваних[6]:

  • «Lettre sur la vie et les écrits de M. Court de Gébelin» (учитель і друг Роботи Сент-Етьєна), 1784, [4] [Архівовано 31 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  • «A la nation française, sur les vices de son gouvernement, sur la nécessité d établir une constitution et sur la composition des états généraux»
  • «Question de droit public: Doit-on recueillir les voix dans les états généraux par ordres ou par têtes de délibérants?» (Париж, 1789)
  • «Avis à toutes les assemblées d élection»
  • «Réflexions sur la division nouvelle du royaume»
  • «Almanach historique de la Révolution»

Його твори видавали Boissy d Anglas (Париж, 1820-26) і Collin (1826).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #118882996 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ а б в Sycomore / Assemblée nationale
  4. ↑ а б в SNAC — 2010.
  5. ↑ http://www2.assemblee-nationale.fr/sycomore/fiche/(num_dept)/12267
  6. ↑ а б в г д Рабо, Жан-Поль // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жан-Поль_Рабо_Сент-Етьєн&oldid=43329149