Жан-Поль Рабо Сент-Етьєн
| Жан-Поль Рабо Сент-Етьєн | |
|---|---|
| фр. Jean-Paul Rabaut Saint-Étienne | |
 | |
| Псевдо | Rabaut Saint-Étienne[1] |
| Народився |
14 листопада 1743[2][3][…] Нім[2] |
| Помер |
5 грудня 1793[2][3][…] (50 років) Париж, Франція[2] ·обезголовлення |
| Країна |
.svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | пастор, політик |
| Alma mater | Женевський університет і Séminaire de Lausanned |
| Знання мов | французька |
| Членство | Немська королівська академіяd |
| Посада | deputy to the National Conventiond[5] і очільник Національного конвента Франціїd |
| Конфесія | протестантизм |
| Батько | Paul Rabautd |
| Брати, сестри | Pierre-Antoine Rabaut-Dupuisd і Jacques Antoine Rabaut-Pommierd |
| Автограф |
 |
| |
Жан-Поль Рабо Сент-Етьєн (фр. Jean-Paul Rabaut Saint-Étienne), більш відомий як Рабо Сент-Етьєн (Rabaut Saint-Étienne; нар. 14 листопада 1743, Нім — пом. 5 грудня 1793, Париж) — французький політичний діяч часів Великої революції, протестантський пастор, публіцист. Один з лідерів повстання федералістів.
Народився в 1743 році, син пастора Поля Рабо (Paul Rabaut; 1718—1794). Освіту здобув у Лозанні. Повернувшись до нього, був пастором[6].
У 1785 році переїхав до Парижу. У цей час з'явилися його твори «Lettres à Bailly sur l histoire primitive de la Grèce» (Париж, 1787, [1]) і «Le Vieux Cévenol, ou Anecdotes de la vie d'une Ambroise Borély» (1788, [2] [Архівовано 31 грудня 2013 у Wayback Machine.]); останнє викликало величезний інтерес, оскільки автор торкнувся всіх законів, виданих після скасування Нантського едикту[6].
В Установчих зборах Рабо одним з перших заговорив про свободу друку і совісті і виголосив блискучу промову 23 серпня, результатом якої було скасування виняткових законів про дисидентів. Він стояв за помірну монархію і право вето. У 1790 році один час був президентом Зборів. По закінченні діяльності останнього він редагував «Le Moniteur universel» і склав «Précis de l ' histoire de la Révolution française» (1792, [3] [Архівовано 31 грудня 2013 у Wayback Machine.]), — значима праця для історіографії французької революції[6].
Рабо Сент-Етьєн був членом Конвенту, де прилучився до жирондистів і вступив у боротьбу з монтаньярами. Після придушення повстань жирондистів ховався на околицях Версаля, але був схоплений і страчений 5 грудня 1793 року. Його дружина, дізнавшись про його смерть, позбавила себе життя[6].
Твори Рабо Сент-Етьєна, крім вищеназваних[6]:
- «Lettre sur la vie et les écrits de M. Court de Gébelin» (учитель і друг Роботи Сент-Етьєна), 1784, [4] [Архівовано 31 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- «A la nation française, sur les vices de son gouvernement, sur la nécessité d établir une constitution et sur la composition des états généraux»
- «Question de droit public: Doit-on recueillir les voix dans les états généraux par ordres ou par têtes de délibérants?» (Париж, 1789)
- «Avis à toutes les assemblées d élection»
- «Réflexions sur la division nouvelle du royaume»
- «Almanach historique de la Révolution»
Його твори видавали Boissy d Anglas (Париж, 1820-26) і Collin (1826).
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #118882996 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Sycomore / Assemblée nationale
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ http://www2.assemblee-nationale.fr/sycomore/fiche/(num_dept)/12267
- ↑ а б в г д Рабо, Жан-Поль // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Рабо, Жан-Поль // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
|
