Жарарака чорна
| Жарарака чорна | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Жарарака чорна
| ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Rhinocerophis cotiara GOMES, 1913 | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Lachesis cotiara Bothrops cotiara | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Жарарака чорна (Rhinocerophis cotiara) — отруйна змія з роду Змія-носоріг родини Гадюкові. Інша назва «котіара».
Загальна довжина досягає 1,2 м. За будовою голови та тулуба схожа на уруту. Відрізняється від неї забарвленням, де на темно—коричневому фоні є рідкісніші, великі та темні С-подібні плямами.
Полюбляє низини, лісисту місцину. Активна вночі. Харчується ящірками, гризунами.
Отрута досить небезпечна. Використовують у фармакології. При першому взятті отримують від кожної змії по 40 мг отрути (у сухому вигляді).
Це живородна змія. Самиці народжують до 10 дитинчат.
Мешкає у південній Бразилії та північно—східній Аргентині.
- Campbell, J.A. & Lamar, W.W. 1989. The Venomous Reptiles of Latin America. Comstock Publishing/Cornell University Press, Ithaca
- Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
- McDiarmid,R.W.; Campbell,J.A. & Touré,T.A. 1999. Snake species of the world. Vol. 1. Herpetologists’ League, 511 pp.