Жараракусу
| Жараракусу | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Жараракусу
| ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Bothrops jararacussu Lacerda, 1884 | ||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Lachesis jararacussu | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Жараракусу (Bothrops jararacussu) — отруйна змія з роду Ботропс родини Гадюкові.
Загальна довжина досягає 1,6—2 м. Спостерігається статевий диморфізм — самиці більші за самців. Голова витягнута, морда списоподібна. Тулуб стрункий, м'язистий. Забарвлення шкіри має коричнево-жовті кольори з великими темними зигзагами з боків, які облямовані зверху жовтою смужкою.
Полюбляє трав'янисті та чагарникові зарості, розріджені ліси, тримається поблизу водойм. Активна вночі. Харчується дрібними ссавцями та птахами.
Це яйцеживородна змія. Самиці народжують 16—20 дитинчат.
Отрута досить небезпечна для людини. Смертельних випадків серед людей небагато з огляду на спокійну вдачу та неагресивний характер цієї змії. Отрута також використовується у медицині. При першому взятті отримують 100–300 мг отрути (у сухому вигляді). Рекордна кількість отрути, отримане від однієї змії становило 1 г.
Мешкає у центральній та південній Бразилії, Парагваї, північній Аргентині та південно-східній Болівії.
- Monzel, Markus 2008. Bissunfälle durch Lanzenottern — Gifte, Epidemiologie und Schlangenbiss-Management. Draco 8 (33): 57-65
- Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
- Kwet, ; A. 2011. «Nitro-Salbe» gegen Giftschlangenbisse. Reptilia (Münster) 16 (90): 3-7