Желіба Володимир Іванович

Желіба Володимир Іванович
Желіба Володимир Іванович
Народився	24 лютого 1934; село Журавка, Варвинський район, Чернігівська область
Помер	21 жовтня 2013 (79 років)
Країна	Україна
Національність	українець
Діяльність	державний діяч, політик
Alma mater	Академія суспільних наук при ЦК КПРС[d] і Уманський сільськогосподарський інститут (1957)
Членство	Верховна Рада України I скликання
Посада	народний депутат України
Партія	КПРС
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Желіба.

Володимир Іванович Желіба (24 лютого 1934, село Журавка, Варвинський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР — 21 жовтня 2013^[2]) — радянський і український політичний діяч, дипломат. Депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань. Народний депутат України 1-го скликання. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1981—1986 р. Член ЦК КПУ в 1986—1991 р.

Освіта

У 1952 — вступив до Уманського сільськогосподарського інституту. Закінчив:

Уманський сільськогосподарський інститут імені О. М. Горького (1957).
Академію суспільних наук при ЦК КПРС (1980).

Кар'єра

Член КПРС з 1956 року.

З червня 1957 року — агроном-ентомолог Тростянецької МТС Заложцівського району Тернопільської області.

З червня 1958 року — головний агроном, начальник районної сільськогосподарської інспекції у Заложцівському районі.

З квітня 1961 року — головний державний інспектор по закупівлі у Заложцівському районі Тернопільської області.

З квітня 1962 року — 2-й секретар Заложцівського районного комітету КПУ; заступник секретаря парткому колгоспно-радгоспного управління.

З травня 1963 року — інструктор, консультант відділу організаційно-партійної роботи, інспектор ЦК КПУ.

З листопада 1971 по 1973 рік — 1-й заступник голови виконавчого комітету Тернопільської обласної Ради депутатів трудящих.

З квітня 1973 по 1978 рік — секретар Чернігівського обласного комітету Компартії України.

З вересня 1978 по 1980 рік — слухач Академії суспільних наук при ЦК КПРС.

З березня 1980 року — голова виконкому Кіровоградської обласної Ради народних депутатів.

З 6 квітня 1990 року — голова Кіровоградської обласної Ради народних депутатів.

З 4 березня 1990 року — Народний депутат України 1-го скликання

З лютого 1991 по лютий 1992 — сумістив посаду голови Кіровоградської обласної Ради та голови Кіровоградського облвиконкому.

З лютого 1992 року — член комісії ВР України з питань розвитку місцевого самоврядування.

З березня 1992 по січень 1998 — Надзвичайний та Повноважний посол України в Республіці Білорусь^[3]^[4].

З квітня 1998 — радник міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Нагороди

два ордени Трудового Червоного Прапора (1974, 1976)
орден «Знак Пошани» (1971)
орден Дружби народів (1984)
орден «За заслуги» 3-го ст. (.06.1997)^[5]
почесна грамота Кабінету Міністрів України (.02.2004)^[6]
медалі

Див. також

Посольство України в Республіці Білорусь

Література

В. М. Матвієнко. Желіба Володимир Іванович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X

Посилання

Офіційна Україна сьогодні [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]

Примітки

↑ http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/DEPUTAT1/spisok1.htm
↑ Пішов з життя один із колишніх керівників області Володимир Іванович Желіба. Кіровоградська ОДА. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 31 серпня 2020.
↑ Указ Президента України від 4 березня 1993 року № 74/93 «Про присвоєння дипломатичного рангу Надзвичайного і Повноважного Посла України»
↑ Указ Президента України від 3 січня 1998 року № 1/98 «Про звільнення В. Желіби з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Білорусь»
↑ Указ Президента України від 27 червня 1997 року № 586/97 «Про відзначення народних депутатів України»
↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2004 року № 206 «Про нагородження Желіби В.І. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».

[[http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/DEPUTAT1/spisok1.htm_http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/DEPUTAT1/spisok1.htm]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttp://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/DEPUTAT1/spisok1.htm

[2] Пішов з життя один із колишніх керівників області Володимир Іванович Желіба. Кіровоградська ОДА. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 31 серпня 2020.

[3] Указ Президента України від 4 березня 1993 року № 74/93 «Про присвоєння дипломатичного рангу Надзвичайного і Повноважного Посла України»

[4] Указ Президента України від 3 січня 1998 року № 1/98 «Про звільнення В. Желіби з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Білорусь»

[5] Указ Президента України від 27 червня 1997 року № 586/97 «Про відзначення народних депутатів України»

[6] Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2004 року № 206 «Про нагородження Желіби В.І. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

п о р Керівники Кіровоградської області
Перші секретарі Кіровоградського обласного комітету КПУ	Олександр Мірошкін (1939—1940) Федір Горенков (1940—1941) Федір Горенков (1944—1946) Григорій Петров (1946—1949) Олексій Стоянцев (1949—1950) Василь Позаненко (1950—1952) Леонтій Найдек (1952—1955) Федір Мартинов (1955—1963) Володимир Плющенко (промисловий, 1963—1964) Федір Мартинов (сільський, 1963) Микола Кириченко (сільський, 1963—1964) Петро Дорошенко (1964—1965) Микола Кириченко (1965—1967) Михайло Кобильчак (1967—1982) Микола Самілик (1982—1990) Євген Мармазов (1990—1991)
Голови Кіровоградського обласного виконавчого комітету	Віталій Іщенко (1939—1941) Віталій Іщенко (1943—1949) Василь Комяхов (1949—1953) Григорій Турбай (1953—1963) Леонід Кравченко (промисловий, 1963—1964) Григорій Турбай (сільський, 1963—1964) Микола Кириченко (1964—1965) Петро Кошевський (1965—1973) Дмитро Максименко (1973—1980) Володимир Желіба (1980—1990) Микола Сухомлин (1990—1991)
Голови Кіровоградської обласної ради	Володимир Желіба (1990—1992) Микола Сухомлин (1992) Володимир Долиняк (1992—1994) Микола Сухомлин (1994—1999) Василь Сибірцев (1999—2006) Микола Сухомлин (2006—2010) Микола Ковальчук (2010—2014) Олександр Чорноіваненко (2014—2020) Сергій Шульга (2020—2023) Юрій Дрозд (з 2023)
Голови Кіровоградської обласної державної адміністрації	Микола Сухомлин (1992—1996) Михайло Громовий (1996—1998) Михайло Башкіров (1998—1999) Валерій Кальченко (1999) Василь Моцний (1999—2003) Михайло Черновол (2003—2004) Василь Компанієць (2004—2005) Едуард Зейналов (2005—2006) Анатолій Ревенко (в.о., 2006) Вадим Черниш (2006—2007) Василь Моцний (2007—2009) Світлана Негода (в.о., 2009) Володимир Мовчан (2009—2010) Сергій Ларін (2010—2013) Андрій Ніколаєнко (2013—2014) Олександр Петік (2014) Сергій Кузьменко (2014—2019) Сергій Коваленко (т.в.о., 2019) Світлана Лобанова (т.в.о., 2019) Андрій Балонь (2019—2020) Ігор Кузьмін (в.о., 2020) Андрій Назаренко (2020—2021) Валерій Жалдак (т.в.о., 2021) Марія Чорна (2021—2022) Андрій Райкович (2022—)

п о р Українсько-білоруські відносини
Населення та кордон	Білоруси в Україні (Посольство Білорусі в Україні) • Українці в Білорусі (Посольство України в Білорусі) • Білорусько-український кордон • Участь Білорусі у російсько-українській війні
Посли Білорусі в Україні	Аркадій Смолич (1918) • Олександр Цвікевич (1919) • Віталій Курашик (1993—2001) • Валентин Величко (2001–2016) • Ігор Сокол (2016—2022)
Посли України в Білорусі	Володимир Желіба (1992–1998) • Анатолій Дронь (1998–2003) • Петро Шаповал (2003—2005) • Валентин Наливайченко (2005–2006) • Ігор Ліховий (2006–2010) • Роман Безсмертний (2010–2011) • Олександр Сосюра¹ (2011) • Віктор Тихонов (2011–2012) • Віктор Якубов¹ (2012–2013) • Михайло Єжель (2013–2015) • Валерій Джигун¹ (2015–2017) • Ігор Кизим (2017—2023)
(¹) тимчасово повірений