Жеребецький Тарас Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тарас Жеребецький
Жеребецький Тарас Петрович
 Старший сержант
командир відділення вогневої підтримки
Загальна інформація
Народження 7 вересня 1987(1987-09-07)
Червоноград
Смерть 18 липня 2022(2022-07-18) (34 роки)
Спірне, Донецька область
(загинув у бою, підірвався на міні)
Поховання Марсове поле, Львів
Alma Mater Українська академія друкарства
Псевдо «Бармен»
Військова служба
Роки служби 2014, 2022
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Десантні війська
Формування
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»

Тара́с Петро́вич Жеребе́цький (7 вересня 1987, м. Червоноград — 18 липня 2022, Спірне, Донецька область) — український військовик, сержант медичної роти 80-тої окремої десантно-штурмової бригади. Учасник російсько-української війни, який загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 7 вересня 1987 в місті Червоноград, Львівська область. Проживав у Львові. Навчався в Українській академії друкарства. З юних років працював у сфері обслуговування. Працював барменом, звідки і отримав свій позивний.

Активний учасник Помаранчевої революції та Революції Гідності.

У 2014 році брав участь в АТО, стояв на захисті Луганського аеропорту. Після демобілізації пішов працювати інженером на завод Fujikura. Останні роки був депутатом Львівської районної ради і головою фракції «Європейська солідарність».

Після повномасштабного вторгнення російських окупантів 24 лютого 2022 року Тарас знову взяв до рук зброю і долучився до ЗСУ. Воював у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ. Був командиром відділення вогневої підтримки.

Нагороди

[ред. | ред. код]

За свою службу воїн був нагороджений такими відзнаками: «За оборону Луганського аеропорту», «За захист Батьківщини», «За участь в АТО», орденом «За мужність» ІІІ ступеня (2022) та орденом «За мужність» ІІ ступеня (посмертно)[1].

Загибель

[ред. | ред. код]

Загинув поблизу селища Спірне Бахмутського району Донеччини. Рятуючи поранених побратимів з-під ворожих обстрілів, підірвався на міні[2]. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[3]. Залишилися дружина, син і донька.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Тарас Жеребецький.
  2. Воїн світла. Спогади про героя Тараса Жеребецького
  3. Указ Президента України № 585/2022 від 17 серпня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»