Перейти до вмісту

Жеруха гірка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Жеруха гірка
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Капустоцвіті (Brassicales)
Родина: Капустяні (Brassicaceae)
Рід: Жеруха (Cardamine)
Вид:
Жеруха гірка (C. amara)
Біноміальна назва
Cardamine amara

Жеруха гірка[1][2] (Cardamine amara) — вид рослин з родини капустяних (Brassicaceae), поширений у Європі й західній Азії.

Багаторічна трав'яниста рослина 20–50 см заввишки; має столони. Стебло малорозгалужене, щетинисте, гладке, порожнисте. Прикоренева розетка відсутня; стеблові листи чергові, базальні листки довго-черешковаі, верхні стеблові листя майже без черешків. Листки перисті, з 2–5 парами листочків; листочки яскраво-зелені, гладкі. Суцвіття — китиця, яка подовжується на стадії плодоношення. Квітка радіально симетрична, пелюсток 4, чашолистків 4, тичинок зазвичай 6, з яких 4 довгі й 2 короткі, пиляки темно-пурпурові. Пелюстки білі, 6–9 мм завдовжки. Стручки на плодоніжках прямостійні, 2–4 см завдовжки, багатонасінні, стрункі, плоскі, з тонким шилоподібним носиком, 1–3 мм завдовжки[2][3].

Поширення

[ред. | ред. код]

Поширений у Європі, Казахстані, Туреччині, зх. Сибіру[4][5][6]. C. amara зазвичай росте на берегах річок і струмків, в болотах і вологих пасовищах, а також у покинутих каналах, часто пов'язаних з лісовими масивами[6].

В Україні вид зростає на болотах, вологих луках, берегах річок і озер, у вільшняках — у Закарпатській обл., Карпатах, Передкарпатті, Полісся і пн. ч. Лісостепу, звичайний; у Степу, тільки в долинах річок[2].

Використання

[ред. | ред. код]

C. amara — їстівна рослина, але це, здається, не широко практикується[6].

Для поліпшення травлення, лікування анемії, як сечогінний, кровоочисний і стимулюючий засіб використовують свіжий сік або салат з молодого листя рослини. У листі містяться глікозид кохлеарин, гіркі речовини, ефірна олія та аскорбінова кислота.[7]

Галерея

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Cardamine amara // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 121. (рос.)(укр.)
  3. NatureGate. Архів оригіналу за 3 травня 2020. Процитовано 21.05.2019. (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 21.05.2019. (англ.)
  5. Euro+Med Plantbase. Процитовано 21.05.2019. (англ.)
  6. а б в Lansdown, R.V. (2011). Cardamine amara. The IUCN. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 21.05.2019.
  7. Сафонов М. М. Повний атлас лікарських рослин. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2008. — 384 с. ISBN 978-966-408-273-7

Посилання

[ред. | ред. код]