Жизнін Станіслав Захарович
| Станіслав Захарович Жизнін | |
|---|---|
 | |
| Народився | 3 січня 1945 (79 років) Латна, Семилуцький район, Воронезька область, РРФСР, СРСР |
| Країна |  СРСР Росія |
| Місце проживання | Москва, Росія |
| Діяльність | дипломат, публіцист, |
| Галузь | економіка |
| Alma mater | Дипломатична академія МЗС РФ і Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» |
| Науковий ступінь | доктор економічних наук[d] |
| Вчене звання | професор |
| Знання мов | російська |
| Заклад | Російський державний університет нафти і газу імені І. М. Губкіна |
| Нагороди | |
| Сайт | cedg.info/president.shtml |
Станіслав Захарович Жизнін ((рос.)Жизнин Станислав Захарович) (нар. 3 січня 1945 Воронізька область) - російський дипломат, учений. Має дипломатичний ранг радника першого класу. Професор Міжнародного інституту енергетичної політики і дипломатії (МДІМВ МЗС РФ) і Російського державного університету нафти і газу ім. І. М. Губкина, де викладає навчальний курс "Енергетична дипломатія".
Володіє англійською, українською і французькою мовами. Автор першого в Росії підручника по енергетичній дипломатії [1]: у 2007 році діловий журнал "Кар'єра" назвав С. З. Жизніна "батьком російської енергетичної дипломатії"[2]. Президент Центру енергетичної дипломатії і геополітики (ЦЕД).
- У 1969 році закінчив Харківський авіаційний інститут за фахом "інженер-електрик".
- У 1977 році закінчив Дипломатичну академію МЗС СРСР за фахом "економіст-міжнародник".
- У 2001 році став доктором економічних наук, захистивши дисертацію "Стратегічні інтереси Росії у світовій енергетиці"[3].
- З 1977 року працював у Генеральному консульстві СРСР в Сан-Франциско, а також в центральному апараті МЗС СРСР і МЗС РФ.
- Учений очолює Центр енергетичної дипломатії і геополітики (ЦЕД), чий авторський колектив за замовленням Міненерго Росії] підготував в 1993-2002 роках (у рамках розробки "Енергетичної стратегії Росії") ряд науково-дослідних робіт по зовнішній енергетичній політиці Росії і ряду проблем світової енергетичної політики.
На сайті організації вказано, що вона[4]:
веде свій початок з формування у кінці 1993 року групи експертів МЗС Росії, Міненерго Росії, Дипломатичній Академії МЗС Росії і ряду наукових центрів, для підготовки концептуальних матеріалів для зовнішньополітичного розділу проекту Енергетичної стратегії Росії. У наукових кругах ця стійка наукова група, беззмінним керівником якої є С. З. Жизнін, здобула популярність під назвою "артіль енергетичної дипломатії".
* Очолює Центр енергетичної дипломатії і геополітики (ЦЕД), чий авторський колектив за замовленням Міненерго Росії підготував в 1993-2002 роках (у рамках розробки "Енергетичної стратегії Росії") ряд науково-дослідних робіт по зовнішній енергетичній політиці Росії і ряду проблем світової енергетичної політики.
- У 2003 році ЦЕД під керівництвом С. З. Жизніна провів (за замовленням Спілки нафтогазопромисловців Росії) дослідження "Ірак: посткризовий період: перспективи для російського нафтогазового бізнесу".
- У 2004-2005 роках за замовленням ВАТ «Газпром» С. З. Жизнін і його колектив підготували аналітичну доповідь "Концептуальні матеріали до політики ВАТ "Газпром" на пострадянському просторі".
Станіславу Жизніну належить авторство терміну «енергетична дипломатія»[5], який він ввів в ужиток в 1976 році [6] . Колеги вважають його "професіоналом, що пройшов школу вітчизняної дипломатичної служби і паралельно з тим, що зумів досягти найвищої наукової кваліфікації" [7]. Ученого називають архітектором російської енергетичної дипломатії [8]. У своїх виступах професор підкреслює, що енергетика є ключовий сектор будь-якої економіки; у 2006 році він говорив [9]:
|
В останнє десятиліття посилилася залежність споживачів від виробників і транзитних країн. Але, незважаючи на посилюючу конкуренцію за доступ до ресурсів, ми спостерігаємо тягу, що посилюється, до взаємодії, до пошуку компромісів, балансових інтересів на світовому і регіональному рівні | 
|
-
С. Жизнін вручає свою книгу віце-прем'єрові Держради КНР Цзену Пейянь -
А. Яковенко, Ю. Шафраник, С. Жизнін (фас, в центрі) і М.Леонтьєв (справа) на презентації книги (2006)
- "Як стати бізнесменом" і "Як організувати свою справу"(у співавторстві з В. Крупновим)[10];
- монографія "Енергетична дипломатія: Росія і світ на рубежі 21 століття : баланс або конфлікт інтересів" (1999) ISBN 5-7671-0061-6;
- "Енергетична дипломатія" (2002), ISBN 5-9228-0089-2 [11]
- підручник "Основи енергетичної дипломатії" (2003), китайське видання цього підручника під назвою "Світова політика і енергетичні ресурси" (ISBN 7-5617-4213-4) опубліковане в 2005 році в Шанхаї;
- Жизнін також співавтор ряду колективних монографій по проблемах світової і російської енергетики і енергетичної політики.
Найвідоміша книга Станіслава Жизніна - «Енергетична дипломатія Росії: економіка, політика, практика». Представляючи його концептуальну роботу, яку в пресі називають "біблією енергодипломатії" [5] політолог і медіаідеолог Михайло Леонтьєв, помітив [12]:
|
|
Росія намагається вступити в глобальний світ, використовуючи енергетику, як основний для нас аргумент. Тобто використати її як в глобальній економіці, так і в глобальній політиці. |
|
"Незалежна газета" відмічала[12]:
У книзі проаналізовані основні процеси у світовій і російській енергетиці, дана оцінка позицій Росії на міжнародних... ринках. Розкриваються геополітичні... основи формування енергетичної дипломатії, а також практичні аспекти стосунків Росії з провідними суб'єктами енергетичної політики на глобальному, регіональному і світовому рівнях.
- ↑ 1412.phtml Станіслав Захарович Жизнін на сайті МДІМВ
- ↑ "Кар'єра" N9 (105) / Вересень 2007. Архів оригіналу за 5 грудня 2007. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ interesi rossii v mirovoy energetike.html Стратегічні інтереси Росії у світовій енергетиці[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Центр енергетичної дипломатії і геополітики. Архів оригіналу за 24 листопада 2015. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ а б 2007-01-11/11_bible.html Біблія енергетичної дипломатії. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ "Кар'єру"[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ 158/3505/ Дипломатія із запахом нафти. Архів оригіналу за 29 серпня 2008. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ РОСІЙСЬКИЙ "МЮНХЕН" ДЛЯ СНД. Архів оригіналу за 20 червня 2010. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ 4973/ Формується образ нещасної країни, якій не пощастило з величезними запасами нафти і газу. Архів оригіналу за 21 вересня 2015. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ Мінськ Видавництва група "Підприємець". Архів оригіналу за 22 квітня 2013. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ 150730 Енергетична дипломатія[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ а б Презентація книги С. Жизніна в тижневику "Профіль". Архів оригіналу за 22 квітня 2007. Процитовано 22 квітня 2007.
- Жизнін Станіслав Захарович на сайте МГИМО [Архівовано 15 червня 2011 у Wayback Machine.]
- Рецензія на книгу С.Жизніна «Энергетическая дипломатия России» в журналі «Компания»[недоступне посилання з квітня 2019]
- Презентація книги С.Жизніна у щотижневику «Профіль»
- В условиях однополярного мира эффективное развитие единой газотранспортной системы приобретает особое значение, рассуждают Станислав Жизнин и «Независимая газета»[недоступне посилання з квітня 2019]
- Энергодипломатия сегодня. Изношенность фондов предопределяет интерес к энергосбережению [Архівовано 26 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- В пошуках баланса інтересів[недоступне посилання з квітня 2019]
- Олена Антонова: Світська нафта [Архівовано 8 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Публікації С.Жизніна в «Независимой газете»
- Інтерв'ю в «Московской правде» від 18 червня 2010 року
- (англ.) Інтерв'ю на Russia Today[недоступне посилання з квітня 2019]
- (англ.) Інтерв'ю С.Жизніна