Життєві показники
| Життєві показники | |
|---|---|
 Наркозний апарат із вбудованими системами моніторингу кількох життєво важливих параметрів, включаючи артеріальний тиск і частоту серцевих скорочень |
Життєві показники[1][2]—об'єктивні вимірювання і оцінка основних фізіологічних функцій живого організму, що є критично важливим першим кроком для будь-якої клінічної оцінки. Традиційно життєво важливі показники людини складаються з температури тіла, частоти пульсу, артеріального тиску та частоти дихання. Існує цілий ряд параметрів, які можуть бути корисними поряд із традиційними чотирма параметрами життєво важливих ознак, наприклад рівень болі, пульсоксиметрія та ін.[3]
Життєво важливі показники є індикаторами стану здоров'я людини, а нормальні вимірювання забезпечують належне функціонування кровообігу, дихання, нервової системи та ендокринної системи.[4] Крім того, вони зазвичай використовуються для загального повідомлення про стан пацієнта та тяжкість захворювання.[5] Показники життєво важливих функцій відіграють важливу роль у відділеннях невідкладної допомоги і в палатах інтенсивної терапії, щоб визначити пацієнтів із ризиком погіршення стану.[6]
Температура тіла є змінною, а також нелінійною, і на неї впливають багато внутрішніх і зовнішніх факторів. Нормальна температура тіла здорової дорослої людини становить приблизно 37,0 градусів за Цельсієм. Температура тіла людини зазвичай коливається від 36,5 до 37,5 градусів за Цельсієм Вона регулюється в гіпоталамусі у вузькому термодинамічному діапазоні та підтримується для оптимізації синаптичної передачі біохімічних реакцій.[3]
Найчастіше використовують пахвові, ректальні, ротові термометри та барабанну перетинку для реєстрації температури тіла, а найпоширенішими пристроями є електронні та інфрачервоні термометри. Вони можуть контролювати температуру на різних ділянках, і кожна ділянка виміру має свій діапазон, а також переваги та недоліки.[3]
.png)
У повсякденній практиці пульс на променевій артерії є найбільш часто використовуваним місцем для перевірки периферичного пульсу, коли пульс пальпується на радіальній стороні передпліччя, проксимальніше зап'ясткового суглоба. Параметри для оцінки пульсу включають його частоту, ритм, гучність, амплітуду та швидкість збільшення, симетричність. Частота пульсу є важливою для вимірювання для оцінки фізіологічних і патологічних процесів, що впливають на організм. Нормальний діапазон для дорослої людини становить від 60 до 100 ударів на хвилину з частотою вище 100 ударів на хвилину та частотою нижче 60 ударів на хвилину, що називається тахікардією та брадикардією відповідно.[3]
Частота дихання — це кількість дихальних рухів за хвилину. Нормальна частота дихання у середньої дорослої людини становить від 12 до 20 вдихів на хвилину. У педіатричній віковій групі цей показник визначається конкретною віковою групою. Важливі параметри тут знову включають частоту, глибину дихання та характер дихання. Показники, що вищі або нижчі за очікувані, називаються тахіпное та брадіпное відповідно.[3]
Тахіпное описується як частота дихання понад 20 вдихів на хвилину, яка може виникнути в фізіологічних умовах, таких як фізичні вправи, емоційні зміни або вагітність. Такі патологічні стани, як біль, пневмонія, тромбоемболія легеневої артерії, астма, аспірація чужорідного тіла, тривожні стани, сепсис, отруєння чадним газом і діабетичний кетоацидоз, також можуть супроводжуватися тахіпное.[3]
Брадипное, яке описується як вентиляція менше 12 вдихів на хвилину, може спостерігатися через погіршення будь-якого основного захворювання дихальної системи, що призводить до дихальної недостатності, або через використання депресантів центральної нервової системи, таких як алкоголь, наркотики, бензодіазепіни, або метаболічні порушення.[3]
Апное — це повне припинення надходження повітря в легені на 15 секунд. Виявляється при зупинці серцево-легеневої діяльності, обструкції дихальних шляхів, передозуванні наркотиків, бензодіазепінів.[3]
Діти та немовлята мають частоту дихання та серцевих скорочень більше, ніж у дорослих, як показано в наступній таблиці :
| Вік | Нормальний пульс (ударів за зіилину) |
Нормальна частота дихання (рухів за хвилину) | ||
|---|---|---|---|---|
| Діапазон[7] | Середній | Діапазон[8] | Середній | |
| Новонароджений | 100–160[9] | 130 | 30–50 | 40 |
| 0–5 місяців | 90–150 | 120 | 25–40 | 30 |
| 6–12 місяців | 80–140 | 110 | 20–30 | 25 |
| 1–3 роки | 80–130 | 105 | 20–30 | 25 |
| 3–5 років | 80–120 | 100 | 20–30 | 25 |
| 6–10 років | 70–110 | 90 | 15–30 | 20 |
| 11–14 років | 60–105 | 80 | 12–20 | 16 |
| 15–20 років | 60–100 | 80 | 12–30[10] | 20 |
Артеріальний тиск є важливим життєвим показником для розуміння гемодинамічного стану пацієнта. Перед вимірюванням артеріального тиску пацієнт не повинен вживати напої з кофеїном принаймні за годину до тестування і не курити будь-які продукти з нікотином принаймні за 15 хвилин до вимірювання тиску. Слід спорожнити сечовий міхур перед вимірюванням артеріального тиску. Бажано, щоб пацієнт сидів принаймні п'ять хвилин перед вимірюванням артеріального тиску. Цей крок усуває або принаймні мінімізує вищі показники, які могли статися вторинними після поспішного звернення до клініки. У хворого необхідно вимірювати артеріальний тиск на кожній руці, а у пацієнтів молодшого віку — на верхній і нижній кінцівці, щоб виключити коарктацію аорти. Використання правильного розміру манжети дуже важливо. Манжета меншого розміру дає хибно високий тиск, а манжета більшого розміру дає хибно нижчий артеріальний тиск.[3]
| Вікова група | Середній вік | Систоличний тиск | Діастолічний тиск | ||
|---|---|---|---|---|---|
| Діапазон | Середні показник | Range | Середні показник | ||
| Немовлята | 1-12 місяців | 75-100[11] | 85 | 50–70[11] | 60 |
| Малюки | 1-4 роки | 80-110[11] | 95 | 50–80[11] | 65 |
| Дошкільнята | 3-5 років | 80-110[11] | 95 | 50–80[11] | 65 |
| Школярі | 6-13 років | 85-120[11] | 100 | 55–80[11] | 65 |
| Підлітки | 13-18 років | 95-140[11] | 115 | 60–90[11] | 75 |
Насичення киснем вважається важливим елементом оцінки та ведення догляду за пацієнтом. Термін насичення киснем означає відсоток кисню, що циркулює в крові людини. Визначається насичення артеріальної крові киснем (сатурація — SaO2), яке вимірюється за допомогою неінвазивної пульсоксиметрії (SpO2).[6][12]
Нормальні значення: 95-98 %. Гіпоксія: <92 %. Розвиваються електроенцефалографічні, зорові та когнітивні зміни: <80-85 %.[6][12]
Пульсоксиметрія має специфічність 90 % і чутливість 92 % при виявленні гіпоксії. Більшість оксиметрів дають показання на 2 % нижче або на 2 % вище результатів, отриманих за допомогою аналізу газу артеріальної крові.[6][12]
Гази артеріальної крові — це пряме вимірювання фактичної кількості газів (вуглекислого газу та кисню), що переносяться кров'ю. Це вимірювання проводиться безпосередньо з артерії (зазвичай зап'ястя).[6]
В залежності від локальних особливостей кожної з країн та протоколів обстеження та лікування пацієнтів, до обов'язкових життевих показників які визначаються, включають:
- Зріст, вага тіла та індекс маси тіла;[13]
- Біль;[14]
- Менструальний цикл;[15]
- Рівень глюкози крові;[16]
- Моніторинг CO2 у кінці дихання (EtCO2);[17]
- Функціональний стан людини;[18]
- Швидкість ходи;[19]
- Делірій;[20]
Оскільки життєві показники є показником змін у наших фізіологічних процесах, вони, як правило, змінюються з віком:[3][6]
- Внутрішня температура нашого тіла, як правило, нижча;
- Здатність організму змінюватися під впливом різного роду стресорів зводиться до мінімуму;
- Незначна зміна внутрішньої температури тіла може бути суттєвим симптомом, оскільки лихоманка у літнього пацієнта часто вказує на більш серйозну інфекцію та пов'язана з підвищенням частоти небезпечних для життя наслідків;
- Кровоносні судини мають більшу жорсткість, що призводить до підвищення систолічного артеріального тиску та підвищення пульсового тиску;
- Частота дихання — показник більш чутливий, ніж інші життєво важливі показники під час прийому критично хворого пацієнта;
- З віком частота серцевих скорочень у стані спокою часто збільшується через декондицію та вегетативну дисрегуляцію;
- ↑ Модуль 20: Моніторинг стану пораненого. tccc.org.ua (укр.). Процитовано 23 жовтня 2024.
- ↑ Чайковський, Дмитро Володимирович. «Комбінований пристрій для визначення основних життєвих показників людини.» (2020).
- ↑ а б в г д е ж и к л Sapra, Amit; Malik, Ahmad; Bhandari, Priyanka (1 травня 2023). Vital Sign Assessment. StatPearls (англ.). Процитовано 23 жовтня 2024.
- ↑ Brekke IJ, Puntervoll LH, Pedersen PB, Kellett J, Brabrand M. The value of vital sign trends in predicting and monitoring clinical deterioration: A systematic review. PloS one. 2019 Jan 15;14(1):e0210875.
- ↑ Teixeira, Cristiane Chagas; Boaventura, Rafaela Peres; Souza, Adrielle Cristina Silva; Paranaguá, Thatianny Tanferri de Brito; Bezerra, Ana Lúcia Queiroz; Bachion, Maria Márcia; Brasil, Virginia Visconde (2015-Oct-Dec). VITAL SIGNS MEASUREMENT: AN INDICATOR OF SAFE CARE DELIVERED TO ELDERLY PATIENTS. Texto & Contexto - Enfermagem (англ.). Т. 24. с. 1071—1078. doi:10.1590/0104-0707201500003970014. ISSN 0104-0707. Процитовано 23 жовтня 2024.
- ↑ а б в г д е Vital Signs. https://www.physio-pedia.com/.
- ↑ Emergency Care, Page 214
- ↑ Emergency Care, Page 215
- ↑ Vorvick, Linda. Pulse. MedlinePlus. U.S. National Library of Medicine. Процитовано 23 January 2011.
- ↑ Normal Vital Signs: Normal Vital Signs, Normal Heart Rate, Normal Respiratory Rate. 23 липня 2019.
- ↑ а б в г д е ж и к л PEDIATRIC AGE SPECIFIC [Архівовано 2017-05-16 у Wayback Machine.], page 6. Revised 6/10. By Theresa Kirkpatrick and Kateri Tobias. UCLA Health System
- ↑ а б в Hafen, Brant B.; Sharma, Sandeep (2024). Oxygen Saturation. StatPearls. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing. PMID 30247849.
- ↑ What should I include when I record vital signs of my patients for MU? | Providers & Professionals | HealthIT.gov. web.archive.org. 25 березня 2018. Процитовано 23 жовтня 2024.
- ↑ Lorenz, Karl A.; Sherbourne, Cathy D.; Shugarman, Lisa R.; Rubenstein, Lisa V.; Wen, Li; Cohen, Angela; Goebel, Joy R.; Hagenmeier, Emily; Simon, Barbara (1 травня 2009). How Reliable is Pain as the Fifth Vital Sign?. The Journal of the American Board of Family Medicine (англ.). Т. 22, № 3. с. 291—298. doi:10.3122/jabfm.2009.03.080162. ISSN 1557-2625. PMID 19429735. Процитовано 23 жовтня 2024.
- ↑ American College of Obstetricians and Gynecologists. (2015). «Menstruation in girls and adolescents: using the menstrual cycle as a vital sign. Committee Opinion No. 651». Obstet Gynecol. 126: 143–6.
- ↑ Mining Vital Signs from Wearable Healthcare Device via Nonlinear Machine Learning | University of Hull. web.archive.org. 17 серпня 2016. Процитовано 23 жовтня 2024.
- ↑ Vardi, A.; Levin, I.; Paret, G.; Barzilay, Z. (2000-08). [The sixth vital sign: end-tidal CO2 in pediatric trauma patients during transport]. Harefuah. Т. 139, № 3-4. с. 85—87, 168. ISSN 0017-7768. PMID 10979461. Процитовано 23 жовтня 2024.
- ↑ Bierman A (2001). «Functional Status: The Sixth Vital Sign». J Gen Intern Med. 16 (11): 785–6. doi:10.1111/j.1525-1497.2001.10918.x. PMC 1495293. PMID 11722694.
- ↑ Studenski, Stephanie; Perera, Subashan; Wallace, Dennis; Chandler, Julie M.; Duncan, Pamela W.; Rooney, Earl; Fox, Michael; Guralnik, Jack M. (2003-03). Physical performance measures in the clinical setting. Journal of the American Geriatrics Society. Т. 51, № 3. с. 314—322. doi:10.1046/j.1532-5415.2003.51104.x. ISSN 0002-8614. PMID 12588574. Процитовано 23 жовтня 2024.
- ↑ Bellelli, Giuseppe; Trabucchi, Marco (2008-05). Delirium as the sixth vital sign. Journal of the American Medical Directors Association. Т. 9, № 4. с. 279, author reply 279–280. doi:10.1016/j.jamda.2007.08.014. ISSN 1538-9375. PMID 18457806. Процитовано 23 жовтня 2024.