Жихорська волость
| Жихорська волость | ||||
| Центр | Жихор | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 2888 (1885) | |||
| Населення | 1960 осіб (1885) | |||
| Густота | 62 осіб / км² | |||
Жихорська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Харківського повіту Харківської губернії з центром у селі Жихор.
Станом на 1885 рік складалася з 3 поселень, єдиної сільської громади. Населення — 1960 осіб (962 особи чоловічої статі та 998 — жіночої), 335 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 1548 | 787 |
| Приватної власності | 1340 | 228 |
| Іншої власності | — | — |
| Загалом | 2888 | 1015 |
Найбільші поселення волості станом на 1885:
- Жихор — колишнє власницьке село при річці Уди за 7 верст від повітового міста, 1802 особи, 316 дворів, православна церква, школа.
- Карачівка (Єлісаветполь) — колишнє власницьке село при річці Уди, 57 осіб, 10 дворів, постоялий будинок, пивоварний завод.
Найбільше поселення волості станом на 1914 рік[2]:
- село Жихор — 3800 осіб.
Старшиною волості був Світличний Микола Іванович, волосним писарем — Косенко Володимир Петрович, головою волосного суду — Лелюк Андрій Климович.
- Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Повітове місто |  | |
|---|---|---|
| Міста та містечка | ||
| Волості | Бабаївська • Безлюдівська • Будянська • Велико-Данилівська • Вертіївська • Веселівська • Вільшанська • Дементіївська • Деркачівська • Довжицька • Жихорська • Золочівська • Карасівська • Козачо-Лопанська • Коротичанська • Липецька • Мереф'янская • Непокритянска • Одноробівська • Олексіївська • Основ'янська • Пересічанська • Роганська • Рогозянська • Русько-Лозівська • Удянська • Харківська • Циркунівська | |
| Основні поселення (від 900 мешканців на 1864 рік) | Бабаї • Безлюдівка нова • Безлюдівка стара • Березове • Благодатне • Борщове • Васищеве • Велика Данилівка • Великі Проходи • Вільшана • Дементіївка • Деркачі • Довжик • Жихор • Журавлівка • Іванівка • Карасівка • Козача Лопань • Колупаївка • Липці • Малі Проходи • Мерефа • Непокрите • Олексіївка • Основа Островерхівка • Пересічне • Рогань • Рогозянка • Руська Лозова • Руські Тишки • Уди • Черкаська Лозова • Черкаські Тишки • Чорноглазівка • Циркуни | |